Н. В. Зборовська Психоаналіз І літературознавство




НазваН. В. Зборовська Психоаналіз І літературознавство
Сторінка1/55
Дата конвертації22.11.2013
Розмір7.55 Mb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Культура > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   55

|

Н. В. Зборовська

Психоаналіз і літературознавство

матер

Засади класичного реалістичного») психоаналізу

Нетрадиційна літературна герменевтика

Постфройдизм, постструктуралізм і постмодернізм

Юнгівська аналітична психологія як «романтичний» психоаналіз

Психоаналітичне літературознавство юнгіанської орієнтації

Структурний («символістський») психоаналіз Ж. Лакана

Психоаналіз і українське літературознавство




матер

^ Н. В. Зборовська

Психоаналіз і лтературознавство

Посібник

Київ

Академвидав

2003

ББК83

3-41

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

(Лист №14/18.2—1366 від 26. 06. 2002 р.)

У посібнику розглянуто становлення і розвиток класичного (фройдівського) психоаналізу як дослідження сфери неусвідомлено- го, формування різних версій постфройдизму як нових тлумачень феномену неусвідомленого, а також вплив фройдизму та постфрой­дизму на модерністську мистецьку практику й авангардну літера­турну теорію XX ст. — сюрреалізм, нетрадиційну герменевтику, структуралізм, постструктуралізм, феміністичну літературну кри­тику тощо. Простежено синтез психоаналізу з філософією та лінгвіс­тикою на основі найновішого повороту гуманітарних наук до мови, а також постструктуралістський критицизм логоцентризму. Проана­лізовано вплив психоаналітичної парадигми на руйнування тради­ційної патріархальної культури та моделювання нового культурного простору. Західна деконструкція класичних моделей культурного світу пов’язана з українським літературознавством.

^ Подано зразок аналізу художнього твору з використанням структурного аналізу і психоаналітичної інтерпретації, короткий термінологічний словник.

Рецензенти:

доктор філософських наук М. М. Бровко; доктор філологічних наук Т. В. Бовсунівська; доктор філологічних наук С. М. Пригодій

ІБЕМ 966—8226—05—4

© Н. В. Зборовська, 2003
© «Академвидав», оригінал-макет, 2003


Зміст

  1. Класичний («реалістичний») психоаналіз 3. Фройда: основні концепції

  1. Психоаналіз

  2. Фройда як основа нетрадиційної літературної герменевтики

Розвиток психоаналітичної теорії і літературознавство XX ст. 7

  1. Фройд — автор класичного психоаналізу 14

Основні аспекти психоаналізу та їх місце в інтелектуальній парадигмі XX ст. 27

Несвідоме у психічній

структурі особистості 30

Едіпів комплекс як головний код

психоаналітичної теорії 37

Психоаналіз

як учення про неврози

та універсальний метод аналізу 45

Фройдівська теорія

сексуальності і сублімації 49

Герменевтика, психоаналіз і літературознавство 59

Психобіографічний метод 63

Фройдівський аналіз сновидінь як перша модель

психоаналітичного тлумачення 69




  1. Аналітична психологія К.-Г. Юнга як «романтичний» психоаналіз

  1. Аналітична психологія як основа інтерпретаційної методики

в психоаналітичному літературознавстві юнгіанської орієнтації

  1. Структуралізм і структурний («символістський») психоаналіз Ж. Лакана

Сновидіння як прототип інших видів психічної діяльності

Фройдизм як модернізм

Можливості і перспективи психоаналітичного тлумачення літератури

К.-Г. Юнг —

автор аналітичної психології

Лібідо в аналітичній психології К.-Г. Юнга

Концепція неусвідомленого: індивідуальне неусвідомлене і колективне неусвідомлене

Теорія архетипів

Архетипи Тіні, Аніми, Анімусу

Самість

Процес індивідуації

Естетичне і психологічне

Концепція символічного

Психологічна теорія символу як носія трансцендентної функції

Аналітично-психологічна концепція фантазій

Тлумачення в аналітичній психології К.-Г. Юнга

Індивідуальне неусвідомлене та колективне неусвідомлене як джерела художнього твору

Два різновиди творчості

«Жіночі» особливості творчого процесу

Лінгвістичне відкриття Ф. де Соссюра і структуралізм

Структурний аналіз художніх оповідних текстів

83

95

103

109

128

129

131

135

142

144

152

155

157

162

165

169

173

179

189

195




  1. Постфройдизм в авангардній літературній теорії другої половини XX ст.

  1. Психоаналіз та українське літературознавство

Структурний психоаналіз

Ж. Лакана у відношенні

до фройдизму та юнгіанства 211

Становлення психічної структури
людини у теорії Ж. Лакана 218

Концепція несвідомого
у структурному психоаналізі

Вербальний виклад (наратив)
у психоаналітичній теорії
Ж. Лакана

Деконструкція Ж. Дерріди
як моделювання

нового культурного простору 241

Деконструкція класичного
психоаналізу Ж. Деррідою 255

Шизоаналіз як один із напрямів
сучасного постструктуралізму 267

Феміністична деконструкція
і психоаналіз 271

Постструктуралізм
та постмодернізм як метафора
найновіших досліджень
у гуманітарних науках

Концепція тексту
в постструктуралістському
літературознавстві

І. Франко і дофройдівська
психоаналітика

Роль несвідомого
і свідомого у творчому процесі

Зародження психоаналітичного

літературознавства в українській
ситуації на початку XX ст.

Психоаналітичні студії
у посттоталітарній Україні

Семінарське заняття

«Аналіз художнього твору» 350

Короткий

термінологічний словник 372

320

322

328

335

295

304

224

227


1.

Класичний («реалістичний») психоаналіз З.Фройда: основні концепції

Традиційне літературознавство художній текст розглядало з позиції естетичної (формальної) та об’єк­тивної ідеологічної (національної, соціальної тощо) цінностей. Класичний психоаналіз, сформований пра­цями 3. Фройда, виявив модерну психоаналітичну цін­ність тексту, звернув увагу на необхідність осмислен­ня несвідомої творчої активності. Основний зміст класичного психоаналізу мав новий девіз культу свідо­мості, яка зіткнулася зі світом несвідомого. Це яскра­во демонстрували слова Фройда: «Без світла, що його дає усвідомленість, ми б заблукали в темряві психоло­гії неусвідомленого...»

Розвиток психоаналітичної теорії і літературознавство XX ст.

У XX ст. почався процес руйнування старого культур­ного світу і активізувалися пошуки нових моделей. Кла­сичній психології як консервативний науці 3. Фройд протиставив авангардний психоаналіз, із яким пов’я­зав руйнування власних ілюзій та ілюзій усього людс­тва. Фройдизм у психоаналітичній теорії XX ст. роз­глядається як класичний психоаналіз.

Класичний (лат. classicus взірцевий) психоаналіз (грец. psy­che — душа, analysis — розкладання) — авангардна теорія, що сформувалася у працях 3. Фройда на порубіжжі XIX—XX ст. як дослідження психічного несвідомого.


8

Психоаналіз і літературознавство

Класичний психоаналіз постав усупереч класичній психології. Об’єктом дослідження традиційної психо­логії була свідомість. Як наука про свідомість, класична психологія ототожнила свідомість і психіку. Цікавість до несвідомих психічних процесів у філософії та літера­турі, що особливо активізувалася на межі XIX—XX ст., сприяла виникненню теорії психоаналізу, в якій несві­доме стало об’єктом науки.

«Питання, чи поет творить свідомо чи несвідомо, на­лежить до найстарших та заразом до основних питань літературної критики»1, — писав Іван Франко (1856— 1916) в епоху зародження фройдівського психоаналізу. У його праці «Із секретів поетичної творчості» (1898) зазначено, що інтерес до проблематики несвідомого ся­гає найдавніших часів. Однак «Поетика» Арістотеля, визначивши поезію як свідоме перетворення міфів, пригнітила, на думку Франка, літературознавчий інте­рес до несвідомих творчих процесів. Лише наприкінці XVIII ст. поетичну творчість знову почали розглядати як несвідоме натхнення. «Відкривачами несвідомого» Франко називав поетів романтичної школи. Орієнтова­ний на німецьку культуру, він помітив у ній епохаль­ний поворот інтелектуального пізнання в напрямі несві­домого. На думку Франка, несвідоме стало модерним об’єктом пізнання завдяки романтизму, в якому несві­домий елемент став основою поетичної образності; філо­софії песимізму Артура Шопенгауера (1788—1860), зокрема його основній праці «Світ як воля та уявлення» (1819); засновнику філософії несвідомого Едуарду фон Гартману (1842—1906), головна праця якого називала­ся «Філософія несвідомого» (1869). Реальність несвідо­мих психічних процесів — це та сфера, що об’єднала лі­тературу, філософію і психоаналіз.

Зв’язок психоаналізу з літературою значною мірою визначив дух часу XX ст. Основні поняття класичного психоаналізу (едіпів комплекс, лібідо, метод вільних асоціацій та ін.) мали також міфологічне та літературне походження. Фройд звертався до художньої літератури, щоб аргументувати свої гіпотези: психоаналітичний ме­тод прирівнював до літературної діяльності, зауважую­чи, що історії хвороб, які він записував, «читаються, як новели», а фантазування, до яких вдаються невротики,

1.Франко І. Із секретів поетичної творчості. // Франко І. Кра­

са і секрети творчості. — К., 1980. — С. 340.


Класичний («реалістичний») психоаналіз 3. Фройда

9

схожі на «сімейний роман» тощо. Письменник для ав­тора психоаналізу був найцікавішим пацієнтом, оскіль­ки майстерно інтерпретував свій невротичний симптом у вигляді художнього твору (про це свідчить, наприк­лад, розгляд Фройдом психобіографії і творчості Ф. Достоєвського).

Психоаналіз виявив великий інтерес до античної та класичної літератури. Становленню теорії Фройда сприяла творчість Софокла, В. Шекспіра, Ф. Достоєвського, В. Єнсена та ін. Творчість Шекспіра була універ­сальним джерелом невротичної психології. У новелі Єн­сена «Градіва» (1903), в якій ішлося про фантазії і сни молодого архітектора, Фройд побачив підтвердження власних уявлень про роботу несвідомого у психіці люди­ни та механізм психотерапії. У праці «Марення і сни в “Градіві” Єнсена» він зізнався, що був вражений схо­жістю власних психоаналітичних ідей з ідеями, відоб­раженими в художньому творі.

Завдяки психоаналізу в західному літературознавс­тві протягом XX ст. поширювався модерний погляд на літературний твір як результат синтезу свідомих та не­свідомих психічних процесів. Критика класичного пси­хоаналізу сприяла нетрадиційному тлумаченню літера­тури загалом. Динамічний зсув психоаналітичних кон­цепцій до біологізму (матерії, тілесності) або духовності (слова, логосу) зумовив унікальні зрушення в літера­турній інтерпретаційній методології. Інтелектуальна праця на межі таких дисциплін, як психоаналіз, лін­гвістика, антропологія, марксизм та модерна філосо­фія, породжувала дивовижну практику тлумачення лі­тературних текстів. У цілому інтелектуальна програма, зумовлена проникненням психоаналізу в гуманітарні науки, активно впливала не лише на літературознавс­тво, а й на художню творчість. Сюрреалісти першими намагалися в художній практиці втілити психоаналітич­ну реформу звільнення «несвідомої» людини. У XX ст. кожний великий митець прагнув заглянути в демонічну сферу несвідомого. На засадах психоаналізу розвинули­ся такі літературно-теоретичні напрями: нетрадиційна герменевтика, постструктуралізм, феміністична літера­турна критика, тендерний підхід загалом. Психоаналіз дав поштовх постмодерному повороту в культурі, вироб­ленню сучасної культурної та літературної «політики». Правомірно Фройда вважають унікальним не лише то­му, що він створив власні оригінальні тексти, а й через


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   55

Схожі:

Н. В. Зборовська Психоаналіз І літературознавство icon1 Українське літературознавство XX століття
У XX столітті українське літературознавство мало помітні здобутки І втрати, пов'язані з поразкою української національної революції,...
Н. В. Зборовська Психоаналіз І літературознавство iconГундорова Т. Післячорнобильська бібліотека: Український літера­турний постмодерн
Андрусів С. Сучасне українське літературознавство: тексти І контексти // Слово І час. – 2004. – №5. – С. 48-53
Н. В. Зборовська Психоаналіз І літературознавство iconПсихоаналітична критика це форма літературної крити­ки, яка для інтерпретації...
Фройдова праця має серйозні недоліки через свою методологічну ненормова- ність. Однак, Фройд й надалі залишається одним з чільних...
Н. В. Зборовська Психоаналіз І літературознавство iconЗатверджено
Сулм, вступ до мовознавства, історична граматика, українська діалектологія, стилістика української мови) та літературознавчих (історія...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка