Якщо ви хочете знайти інформацію про певну особу, товар, подію, що ви робите?




Скачати 118.16 Kb.
НазваЯкщо ви хочете знайти інформацію про певну особу, товар, подію, що ви робите?
Дата конвертації17.06.2013
Розмір118.16 Kb.
ТипВопрос
mir.zavantag.com > Культура > Вопрос

Лекція 11


Медіа-комунікації як джерело створення іміджу.

Якщо ви хочете знайти інформацію про певну особу, товар, подію, що ви робите? Правильно – заходите в Інтернет (ВКонтакті, Twitter, Facebook, Однокласники, LinkedIn, інтернет-магазини з відгуками про товар, новинні сайти тощо). Тому кожен намагається поставити кращу фотку, показати фотографіями чого він досягнув. Як правило, переглядаючи фото малознайомих людей, можна визначити, що для них в даний момент є важливим – новий boyfriend, нова машина, подорожі, друзі тощо.

Більшість інформації, яку ми отримуємо, ми отримуємо із ЗМІ (ЗМК). ЗМІ поділяються на:

  • Радіо;

  • Телебачення;

  • Друковану періодику (газети, журнали);

  • Книги;

  • Інтернет;

  • Відеоігри;

  • Кінематограф;

  • Звукозаписи і відеозаписи;

  • Відеотекст;

  • Телетекст;

  • Рекламні щити і панелі тощо.

Протягом усієї історії суспільство тримається на інститутах, які утримують в їхніх головах певну картину світу, поведінки, форми суспільства. Це може бути релігія, ідеологія, журналістика, школа, мистецтво чи література.

Минулі системи (усні, письмові, друковані) ґрунтувались на авторитетах (церква, література, держава). Тоді працювала система стабільного впливу з стабільними авторитетами. До них можна віднести Біблію, яка століттями визначала тим мислення і поведінки людства. Зараз ця система руйнується.

Всі ключові інтелектуальні винаходи полегшують просування необхідної ментальної платформи. Книгодрук виник для тиражування Біблії,Перша світова війна виникла на зіткненні традицій книги та газет, Друга світова – не зіткненні традицій газети і радіо (тобто час повного розриву між ментальностями).Напр. Гітлер переміг політично за допомогою рупорів, які тоді почали використовуватись на мітингах. ТБ проти радіо – перебудова, оксамитові революції; Інтернет проти ТБ – кольорові революції, арабські революції.

Стає загальною тенденцією те, що прихід нової технології веде до дестабілізації, що спричиняє зміну соціальної ієрархії.

Зараз створені та активно працюють системи миттєвого впливу, які працюють на інший поріг подразнення. Сучасне суспільство більше ведеться на блискітки, ніж на суть, яка за ними стоїть. Це поверхневе суспільство, яке само вже слабо здатне на реагування, його хтось повинен йому підказати. І це реагування є миттєвим (сьогоднішнім) – завтра його вже забудуть. Хто може пригадати детально хоча б частину новин, які він вчора бачив чи чув?

Сучасний фільм повинен мати купу трупів і надшвидкісну зміну картинок, щоб бути цікавим. Книги минулого могли не мати цього всього і бути цікавими. Статус новинної події повинен мати найвищу амплітуду. Так можна пояснити, що усі наші телевізійні новини починаються з аварій, смертей і т.п. Правда це можна пояснити і тим фактом, що історично склалось так, що негативні події є більш важливими для виживання, ніж позитивні.

Як правило в наших головах присутній тільки чорно-білий варіант сприйняття подій та людей. Радіо та телебачення нав’язує нам безальтернативну думку, яка зафіксувавшисьнабуває характеру «правильності». Тому, коли ми отримуємо певне альтернативне знання, яке не співпадає з зафіксованою картинкою, ми його не сприймаємо, в нього не віримо і відкидаємо його як хибне. Для того, щоб змінити думки потрібне декількоразове повторення альтернативного варіанту.

Контрольований розум працює швидше за неконтрольований, бо він працює із шаблонами подій, які були зафіксовані в голові, нічого не вирішуючи за себе. Неуспішні події на екрані породжують неуспішних людей у житті – Янукович, Азаров.

У сучасному світі у влади немає інших засобів впливу, ніж комунікативні. Чим вільнішою в історії ставала людина, тим менше можливостей для впливу виникало у держави. Якщо комусь з високопосадовців держави потрібно «знищити» (вивести з політичної орбіти) противників – як мінімум, в каналах ЗМІ, дотичних до цього високопосадовця починається процес викривлення інформації(дезінформація) про неугодного, інформування про його негативні сторони і замовчування про позитивні та здобутки на користь суспільства. Як максимум скандал розгорнеться не лише в країні, але про нього почує увесь світ. Яскравим прикладом може бути ситуація із Домініка Строс-каном, якого, для того, щоб вивести в президентської виборчої гонитви, звинуватили і зґвалтуванні, потім в торгівлі наркотиками і далі в сутенерстві. В результаті він не тільки пройшов купу судів, але і повністю втратив власний рейтинг і позбувся права брати участь у президентських виборах.

Наступним інструментом створення або руйнування іміджу є подача точки зору лише однієї сторони. Так при першій військовій кампанії в Чечні, Росія програла інформаційну війну (перше вторгнення вважається несправедливим). Зате під час другого нападу Росії на Чечню в ЗМІ фігурувала лише одна точка зору – Російської влади (пряма мова представників іншої сторони зникла). При використанні такої тактики важливим є утримання і посилення власного повідомлення.

Як інструмент може використовуватись переключення уваги масової свідомості. Наприклад активна боротьба уряду Тимошенко з епідемією свинячого грипу, холера в Маріуполі, 9 травня у Львові минулого року.

Тип інформації, яким нас «годують» газети чи телебачення різняться з тією інформацією, яку дійсно потребують люди. У нас повністю відсутня локальна інформація, в системі якої живуть люди. Все крутиться навколо битв політичних лідерів, в яких самі ж політики в першу чергу зацікавлені.

Українські новини – це в першу чергу політичні. Навіть на відпускний період, коли парламент і «свободи слова» фактично зникають, було знайдено «замінники» - суди на сьогоднішніми опозиціонерами (вчорашньою владою) та закон про мову. Це автоматично стало такою самою політичною подією, як і засідання парламенту до цього. Восени постала тема виборів, залякувань та чорного PR-у. І весь час створюється враження якихось майбутніх змін. Але сумнівно, що після виборів ситуація зміниться.

Почепцов: «Кіно і ТБ навіть не формують, а трамбують у наші голови єдиний порядок денний. Ми весь час живемо чужими проблемами, а свої ніхто не збирається вирішувати. Це створює певну «капсуляцію» свідомості, коли населення починає відвертатись від телевізора. Щоб врятувати ситуацію, «верхи» ще сильніше збільшують розважальний компонент ТБ.»

ЗМІ дуже часто працюють з псевдоподіями, які спеціально конструюються для подальшого висвітлення. Так в суспільстві виникають почуття страху при постійному фігуруванні інформації з вітчизняних місць аварій як стихійних, так і автомобільних, на шахті тощо. І з’являється відчуття безпеки при постійній появі інформації щодо затримання злочинців, хабарників, бандитів. Також заспокоєння викликає інформація про стихійні лиха та заворушення в інших країнах чи неспокій в європейських країнах, оскільки вони несуть відчуття того, що подія відбувається десь далеко, а у власній країні все спокійно та добре. Тобто в поле подій постійно повинні вводитись потрібні типи подій і людей.

Звідси випливає, що ЗМІ швидше конструюють світ, ніж описують і відображають його. Тому конструювання завжди буде точніше відображати потрібну для комунікатора модель світу.
Інформаційні та віртуальні потоки оперують з форматуванням майбутнього. Вони перенаправляють увагу масової свідомості або на конкретні проблеми, або навпаки, у якості психотерапевтів ховають від масової свідомості справжні проблеми. Сьогодні Україна експлуатує психотерапевтичну роль ЗМІ. Розважальне телебачення та його продукція повинні компенсувати відсутність змін в матеріальному світі. Чим більш розважального ТБ, тим більше глядачів втримаються у кріслах перед телевізором. Тоді цей період буде періодом консервації проблем, а не їх вирішення. Народ отримує заспокійливе у вигляді гумору, естради і світських зустрічей (він розслабляється і забуває про все інше), далі отримує телевізійне збудження у вигляді аварій, вибухів, повеней і теж про все забуває. І одне і друге є замінником інтересу до проблем політичних чи економічних.

Але навіть розважальний компонент залишається політизованим. Більшість жартів «Кварталу 95» політичні, російський розважальний «Прожекторперісхілтон» має аналогічну до новин матрицю домінування – і там і тут якщо згадується Путін, то обов’язково згадується і Мєдвєдєв. Якщо Естонія, Білорусь чи Грузія в новинах подаються як недружні держави, то вони такими ж стануть і в «Прожекторперісхілтон». Тільки тепер це буде не ворог, а об’єкт для сміху.

Комунікація – це завжди частина культури. Комунікація може мати місце між двома точками, які є культурно еквівалентними. Саме тому є важкою для поширення висока культура, адже під неї треба виховати відповідного споживача, який до того ж повинен мати досвід споживання саме високої культури. Під масову культуру споживача виховувати не треба, він завжди є готовим. Культурна нееквівалентність трансформує світ: в кращий бік , коли культура вища за споживачів,або в сторону заниження – коли культура нижча.

Відбулось спрощення інформаційних потоків: раніше вони були книжковими та інформаційними, а зараз стали телевізійними і розважальними. Відповідно до типу обираються і володарі думок:

^ Тип домінуючого потоку

Володарі думок

Інформаційний

Письменники, вчені

Розважальний

Зірки шоу-бізнесу

Сьогодні Україна розбудовує країну зірок кіно (правда чужого) і шоу-бізнесу. В результаті цього, при намаганні з спортсменів та шоу-зірок зліпити володарів думок нічого не виходить через недостатній рівень інтелекту та ораторського мистецтва.

Кіно створює соціальні моделі, які імплантуються в суспільство, тому кіно є таким цікавим інструментарієм для внесення соціальних змін: людина слідкує за сюжетом, але підсвідомо отримує структури, на яких базується соціум.

Оскільки Голівуд розглядається як міністерство мрій усього світу, багато державних установ США особливо зі статусом секретності створюють власні офіси для імплементації правильного іміджу в кінематографі. До таких установ належать ФБР, ЦРУ, Пентагон. Офіційним представником ЦРУ в кіноіндустрії є Ч. Брендон, який до того 32 роки пропрацював в ЦРУ. В одному зі своїх інтерв’ю він говорить: «Я надаю підтримку режисерам і телевізійникам, які зацікавлені в поєднанні драматичного, художнього зображення Агенства і в тому, щоб мати якомога більше реалізму… Вони часто ставлять запитання про комунікації – як агенти розмовляють один з одним, якими є процедури і який жаргон ми використовуємо.»

Журнал “Wired” в одній з своїх статей розповів про певні нюанси співпраці Пентагону з кіно. Як один з прикладів наведено те, що Пентагон допоміг переписати сценарій «Трансформерів» взамін на значні знижки на оренду військової техніки – гелікоптерів, військових кораблів, та літаків Стелс. В цьому випадку Пентагон переслідував 2 цілі: позитивне висвітлення військових (без наркотиків, нецензурних слів, непристойної поведінки) та творення привабливості військової кар’єри для молоді. Щодо позитивного висвітлення військових, то воно відбувалось в декілька етапів – на рівні сценарію потім на рівні вирізання готового матеріалу та після перегляду кінострічки в самому Пентагоні.

Крім того Пентагон фінансує навчання вчених, щоб зробити з них сценаристів. Це здійснюється з метою того, щоб підняти роль науки в американському суспільстві і зробити кар’єру науковців більш привабливою. Зважаючи не те, що зараз в наукових лабораторіях США дуже багато іноземців, а дослідження часто мають гриф секретності, Пентагон намагається залучити якомога більше американців в науку, незважаючи не те,що це потрібно більше державі, ніж Пентагону.

Інтернет.На сучасному етапі користування Інтернетом несе в собі певну елітність. Але це характерне для періодів появи й усіх інших комунікативних технологій – книг, радіо, ТБ. Крім того Інтернет мережі належать до невичерпних та складно контрольованих ресурсів. Він цікавий тим, що дає відвідувачам відчуття співучасті в тих процесах, які відбуваються. Хоч кожен учасник знає, що він в будь-який момент може висловити власну думку з теми, яка його цікавить насправді авторами є лише 10-15% відвідувачів Інтернету. Решта – пасивні читачі.

Інтернет стає все більш впливовим чинником при поширенні інформації. Так революції в Лівії та Єгипті вважаються повністю Інтернетними. Тобто заклики про вихід на вулиці, розвиток подій тощо – все передавалось по Інтернету. Зважаючи на це, влада обидвох держав навіть намагалась виключити в своїх країнах Інтернет повністю, але це їм вже не допомогло – інформація поширювалась настільки швидко, що її неможливо було заблокувати.

Інтернет призвів до деградації журналістики. Зараз більшість новин на радіо і ТБ отримується не від власних кореспондентів з місць подій, а простим пошуком в Інтернеті.

Але, дякуючи Інтернету, окрема людина (блогер) може зрівнятись за власним впливом з цілим інститутом. А ісландська конституція створювалась до допомогою соцмереж.

З’являються нові професії, наприклад – Інтернет-комунікатори.Комунікатори швидко освоюють нові методи. Як тільки про Інтернет заговорили як про вільний від впливу ЗМІ, одразу його заполонили професійні коментатори – автори коментів. Вони забивають власними коментами будь-яку інформацію, ворожу для їхнього працедавця.

Емоції керують вподобаннями громадян.

Помаранчева революція базувалась на інформативному потоці і емоційних інтерпретаціях того, що відбувається. Це вдалося зробити, піднявши емоційний рівень боротьби майже до біблійної боротьби добра зі злом. Отруєння Ющенка сильно цьому посприяло. Але максимальна емоційність веде до мінімальної раціональності, тому її так люблять політтехнологи.

^ Наративні війни

Наратив (англ. і фр. narrative — розповідь, оповідання, від лат. narrare — розповідати) — історично і культурно обґрунтована інтерпретація деякого аспекту світу з певної позиції. Для PR-у наративом є той чи інший символічний сюжет, за яким ми класифікуємо дійсність.

Наративи функціонують як інтерпретаційні стабілізатори, оскільки вони вводять на більш глибинному рівні потрібний погляд на фізичну реальність. Наприклад, у випадку російсько-грузинської війни такими базовими наративами були: провина Росії і провина Грузії. Вся інформація в ЗМІ базувалась на першому чи другому наративові.

В літературі (особливо чітко прослідковується в детективах та казках) та міфах завжди є герой, антигерой та жертва. За найбільш поширеним сюжетом Герой завжди рятує Жертву від Антигероя. Якщо проаналізувати світову історію, то така структуризація постійно в ній притаманна.

Наратив вже присутній в політології, у військовій справі.

Перший наратив

Герой

Антигерой

Жертва

Росія

Грузія

Народ Південної Осетії



Другий наратив

Герой

Антигерой

Жертва

Грузія

Росія

Народ Південної Осетії

Ми живемо в світі наративів. Вони оточують нас в кіно, книгах, газетах,ю наших розмовах. Наративи роблять наш світ справедливим, бо ми тепер знаємо хто правий, а хто винен. Це створює відповідний тиск на фізичний світ у бік більш моральної поведінки. Ми засуджуємо неправильні вчинки та підтримуємо хороші. Але ми беремо ці оцінки саме з того, чи іншого наративу, під кутом зору якого розглядаємо конкретну ситуацію.

Зміна влади веде за собою зміну наративів, бо перед цим виникають наративи налаштовані проти старої моделі влади. Держава може змінювати наративи для підняття популярності певних професій (нажаль, сучасні українські наративи більше популяризують олігархів та бандитів) – тракториста, шахтаря.

Ччітко заміну наративів видно при розгляді періодів історії Радянського Союзу, коли раптом стають відомими прізвища які були викресленими не тільки з категорії «герої» а й з категорії «вороги». Або герої стають антигероями а через певний час знову героями (Сталін в період Хрущова та в період Путіна).

Холодна війна була війною наративів. Радянський Союз породжував наратив про страждання американського народу, а США стверджували про страждання радянського народу.

Популярний також і такий наратив, як жертвування Героєм власного життя заради порятунку колективу. Це чітко прослідковується в радянських героях в постатях Зої Космодем’янської, Гателло, наративи яких не збігаються з дійсністю (Космодем’янська не була цивільною особою, а була військовою розвідницею, Гастелло насправді загинув в іншому бою). А чеський студент, вбитий у Празі при придушенні демонстрації(перед оксамитовою революцією та введенням радянських танків) виявляється був зовсім не студентом, а співробітником спецслужб і його не вбили.

При використання наративів необхідно дотримуватись ряду правил:

  • не можна надавати альтернативну точку зору, якщо хочеш виграти інформаційну війну (наприклад ВВС за внутрішніми інструкціями повинно переозвучувати інтерв’ю з бійцями Ірландської республіканської армії);

  • перевага знаходиться на боці того, хто перший вводить власну інтерпретацію (наратив) в інформаційне середовище (в такому випадку наступні інтерпретатори повинні будуть враховувати те, що в головах вже існує певний наратив, який структурував інформацію);

  • замість нас вибір наративу робить позасвідоме (в людини є дві системи: автоматична (інтуітивна) та рефлекторна (раціональна). Перша система опрацьовує контекст і надає змуст усім підказкам, які йдуть до нас. Вона виробляє наратив який їх об’єднує. Але вона придушує всі альтернативні наративи).

Професії:

Спін-доктор. Метою роботи є коригування негативної інформації, коли вона вже вийшла в загальний інформаційний простір.

Спіч-райтер. Метою роботи є написання промов для політиків та державних чиновників вищого рівня. Вважається що в промові повинні бути 3 ключові моменти, які викличуть підтримку слухачів. Якщо таких елементів є 4 і більше, вони переносяться на наступну промову.

Поллстер. Метою роботи є надання порад політикам на основі збору даних (сотні індикаторів) про потенційних виборців – те чому вони надають перевагу (включно до гастрономії), що для них є важливим, їхня мета в житті тощо. Після такого збору здійснюється поділ ЦА на групи і для кожної з цих груп готується меседж з інформацією, яка вплине на вибір цієї групи (мікротаргетинг).

Схожі:

Якщо ви хочете знайти інформацію про певну особу, товар, подію, що ви робите? iconРозділ 1 Загальні положення про договір купівлі-продажу
Згідно зі ст. 655 Цк україни за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар)...
Якщо ви хочете знайти інформацію про певну особу, товар, подію, що ви робите? icon2. Зміст договору купівлі-продажу, правові наслідки його порушення
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні...
Якщо ви хочете знайти інформацію про певну особу, товар, подію, що ви робите? iconПро деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію
У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних із застосуванням господарськими судами законодавства про інформацію,...
Якщо ви хочете знайти інформацію про певну особу, товар, подію, що ви робите? iconТеплове випромінювання, що заповнює деяку порожнину, можна представити...
Знайти при температурі т середню енергію осцилятора з частотою ω І густину енергії в інтервалі частот (ω, ω + dω), якщо припустити,...
Якщо ви хочете знайти інформацію про певну особу, товар, подію, що ви робите? iconТвору (природа, життя, людські почуття, мистецтво, кохання )
Про що ця поезія? Що є об’єктом зображення автора? (Людське почуття, пора року, пейзаж, роздуми про життя, спогад про подію, людину...
Якщо ви хочете знайти інформацію про певну особу, товар, подію, що ви робите? iconНайменування
Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в...
Якщо ви хочете знайти інформацію про певну особу, товар, подію, що ви робите? iconПерелік питань з курсу “Маркетинг”
Суть поняття “нового товару”, три рівні створення товару (товар за задумом, товар у реальному виконанні, товар з підкріпленням)
Якщо ви хочете знайти інформацію про певну особу, товар, подію, що ви робите? iconЯкщо Ви хочете піти в похід, але на це не вистачає часу, запрошую...
...
Якщо ви хочете знайти інформацію про певну особу, товар, подію, що ви робите? icon1. передісторія телебачення, його виникнення як уважають дослідники...
Як уважають дослідники засобів масової комунікації, вина­йдення телебачення не можна сприймати як окрему подію чи як лан­цюг поодиноких...
Якщо ви хочете знайти інформацію про певну особу, товар, подію, що ви робите? iconПереконайте його, що товар нефальсифікований?
В магазині надійшла партія коняку «Арарат». Іноземний покупець хоче придбати але вагається щоб товар не був фальсифікований. Переконайте...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка