1. Наука як об’єкт філософського пізнання




Назва1. Наука як об’єкт філософського пізнання
Сторінка1/5
Дата конвертації23.06.2013
Розмір0.68 Mb.
ТипДокументы
mir.zavantag.com > Философия > Документы
  1   2   3   4   5
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

ФІЛОСОФІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ СУЧАСНОГО ПРИРОДОЗНАВСТВА
методичні вказівки до лекційних занять і самостійної роботи студентів

освітньо-кваліфікаційного рівня магістра

спеціальностей 8.04010202 – мікробіологія, 8.04010205 – біохімія, 8.04010206 – біофізика, 8.04010207 – зоологія, 8.04010208 – ботаніка, 8.04010209 – генетика, 8.04010210 – фізіологія рослин, 8.04010212 – фізіологія людини і тварин, 8.070801 екологія та охорона навколишнього середовища


Львів 2012

^ ФІЛОСОФІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ СУЧАСНОГО ПРИРОДОЗНАВСТВА. Методичні вказівки до лекційних занять і самостійної роботи студентів освітньо-кваліфікаційного рівня магістр спеціальностей 8.04010202 – мікробіологія, 8.04010205 – біохімія, 8.04010206 – біофізика, 8.04010207 – зоологія, 8.04010208 – ботаніка, 8.04010209 – генетика, 8.04010210 – фізіологія рослин, 8.04010212 – фізіологія людини і тварин, 8.070801 – екологія та охорона навколишнього середовища / Укл. С.О. Гнатуш, І. О. Добропас – Львівський національний університет імені Івана Франка, 2012. – 46 с.


Укладачі: канд. біол. наук, доц. С. О. Гнатуш

канд. філософ. наук, доц. І. О. Добропас

Рецензент: док. біол. наук, проф. В. В. Манько

канд. філософ. наук, доц. Л. М. Сафоник


^ Відповідальний за випуск: канд. біол. наук, доц. С. О. Гнатуш

Редактор: Л. І. Сідлович

Комп’ютерне верстання: О. М. Старунько


Рекомендовано до друку на засіданні кафедр філософії філософського факультету (протокол № від 2012 р.) і мікробіології біологічного факультету (протокол № 1 від 29 серпня 2012 р.) та на засіданні методичної ради біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № від 2012 р.)

ЗМІСТ

1. Мета та завдання навчальної дисципліни……………………………….

2. Програма навчальної дисципліни……………………………………….

Тема 1. Наука як об’єкт філософського пізнання…………………….

Тема 2. Філософські засади наукового пізнання……………………..

Тема 3. Методологічні засади наукового пізнання…………………..

Тема 4. Структура наукового знання………………………………….

Тема 5. Проблема істини та її обґрунтування в науковому пізнанні

Тема 6. Ідеали, норми та засадничі принципи наукового пізнання…

Тема 7. Динаміка наукового пізнання…………………………………

Тема 8. Наукова творчість як предмет філософського аналізу……..

Тема 9. Соціокультурні виміри наукового пізнання………………..

Тема 10. Наука як система комунікацій……………………………..

Тема 11. Актуальні філософські проблеми природознавства ХХІ ст.

Тема 12. Філософія біології …………………………………………..

Тема 13. Еволюційна і креаційна парадигми наукових теорій.

Рівні організації живої матерії………………………………………..

Тема 14. Філософські проблеми екології. формування ноосферного мислення……………………………………………………………………..

Тема 15. Філософські проблеми генетики…………………………..

Тема 16. Проблема моральної відповідальності вченого…………..

3. Теми есе…………………………………………………………………..

4. ІндивідуальнІ навчально-дослідницькі завдання…………………….

5. Самостійна робота студента…………………………………………….

6. Критерії успішності та методи контролю………………………………

7. Тести для перевірки знань……………………………………………….




.. Лише філософія, позаяк вона поширюється на все доступне людському пізнанню, вирізняє нас з-поміж дикунів і варварів, і кожен народ є тим цивілізованішим та освіченішим, чим більше в ньому займаються філософією; тому для держави немає більшого блага, ніж мати істинних філософів.
Рене Декарт
Метою курсу “Філософія і методологія сучасного природознавства» для студентів-магістрів” є формування у нової генерації українських інтелектуалів світогляду, який би став надійним підґрунтям для розуміння процесів, що відбуваються у духовному та інтелектуальному житті людства на початку ХХI століття. Завданням курсу є ґрунтовне вивчення структури наукового пізнання та основних закономірностей його розвитку. Опрацювання матеріалу цього курсу дозволяє студентам зрозуміти основні тенденції генези сучасної науки, приділяючи особливу увагу галузі їхньої спеціалізації, підкреслюючи її зв’язок з широким соціокультурним та історичним контекстом. Осягнення широкого діапазону напрямів некласичної філософії повинно сформувати у студента розуміння багатоваріантності шляхів культурного і цивілізаційного поступу людства та поліваріантність їхнього трактування. Такий підхід застосовано з метою подолання настанови на догматичне трактування філософії та репрезентації плюралістичного духу сучасної філософської думки.

Освоєння матеріалу курсу спрямоване на те, аби студент усвідомив історичний характер людського буття у світі, докорінні зміни, що відбулися у процесі становлення сучасної постнекласичної світоглядної та наукової парадигм, та зміни, спричинені ними у практичному ставленні людей до себе та до світу. Результатом вивчення курсу повинно стати розуміння еволюційного характеру процесів, що протікають у різних сферах інтелектуального та практичного життя, зумовленність їх історичними обставинами, настанова на аналіз основних тенденцій цього процесу та вміння прогнозування їх перспектив.

Вивчення матеріалу курсу має допомогти студентам зрозуміти роль та значення суб¢єктивних чинників у процесі наукового дослідження. Поліваріантність шляхів розвитку науки ставить питання щодо необхідность вибору з-поміж різних альтернатив. Отже, студент повинен навчитися порівнювати різні, інколи взаємовиключні підходи до розв¢язання складних наукових проблем, що потребує розуміння світу як складної, багатовекторної системної цілісності та вміння поєднувати й узгоджувати різнопланові підходи до вичення об’єкту. З цією метою студентам запропонований перелік текстів для самостійного опрацювання.

Викладення матеріалу курсу ґрунтується на використанні проблемного підходу, що пов’язане з необхідністю розгляду питань, які виникають на перетині філософської, методологічної проблематики, а також природничих наук, зокрема, різних галузей біології, що відповідає фаховій спеціалізації студентів. Разом з тим, запропонована нами схема організації навчального процесу сприяє розумінню внутрішнього взаємозв’язку цих проблем у контексті різних історико-культурних епох, що сприяє усвідомленню цілісності духовного життя людства.
^ 1. Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою навчального курсу “Філософія і методологія сучасного природознавства” для студентів-магістрів є:

  • Навчити проводити філософсько-методологічний аналіз основних тенденцій розвитку природознавства в контексті зміни соціокультурних парадигм мислення.

  • Встановити зв’язок біології з широким соціокультурним та історичним контекстом.

  • Ознайомити з основними напрямками некласичної філософії та сформувати розуміння багатоваріантності шляхів культурного і наукового поступу.

  • Розвивати аналітичне мислення у процесі порівняння різних, деколи взаємовиключних підходів у процесі вирішенні науково-дослідницьких проблем.

  • Розвивати критичне мислення через самостійне опрацюванню творів відомих філософів та біологів.

  • Формувати ціннісне світоглядне підґрунтя наукового пошуку в процесі обговорення морально-етичних проблем, що виникають у сучасних галузях біологічного знання.


^ Завданням навчального курсу “Філософія і методологія сучасного природознавства” є:

  • Аналіз основних закономірностей пізнавальної діяльності та виявлення їхньої специфіки в процесі наукового пізнання.

  • Дослідження структури наукового знання та виявлення специфіки функціонування основних його елементів у біологічних науках.

  • Проведення багатоаспектного аналізу науки як соціального інституту, пізнавальної діяльності та невід’ємного елемента культури.

  • Аналіз основних моделей розвитку науки, виявлення їхніх недоліків та переваг.

  • Розуміння основних механізмів творчого пошуку в науці, аналіз взаємодії в ньому раціональних та ірраціональних компонентів.

  • Розгляд основних етапів розвитку науки в їхньому соціокультурному контексті та виявлення специфіки постнекласичної науки.

  • Дослідження основних філософсько-методологічних проблем біологічних наук, виявлення предмету та проблемного поля філософії біології.

  • Артикуляція та обговорення основних етичних проблем, шо виникають у процесі дослідження у біологічних науках, з метою формування моральних засад науковця в цій галузі наукового знання.

.

У результаті вивчення курсу студент повинен
знати:

  • структуру, основні закономірності функціонування та розвитку наукового знання;

  • специфіку основних етапів розвитку науки та відповідних їм соціокультурних контекстів;

  • основні моделі розвитку наукового пізнання;

  • основні методологічні принципи, на яких базується сучасне наукове пізнання;

  • роль моралі та відповідальності вченого;

  • актуальні філософські проблеми розвитку природознавства в ХХ-ХХІ ст.


вміти:

  • працювати з філософською літературою (книгами, словниками, науковими базами даних);

  • логічно мислити, послідовно та аргументовано розвивати свою думку;

  • критично оцінюючи різноманітні філософсько-метологічні підходи та концепції, обґрунтовано формулювати свою світоглядну та методологічну позицію;

  • застосовувати своє знання методологічного апарату сучасного природознавства до аналізу проблем, що постають у біологічних науках, ґрунтуючись на міждисциплінарних пріоритетах сучасного синергетичного, біотичного та екологічного знання;

  • обґрунтовувати не лише свою пізнавальну, але й морально-етичну позицію як майбутнього науковця;

  • аналізувати морально-етичні проблеми, пов’язані зі зростаючим значенням науки у сучасному суспільстві;

  • використовувати набуті знання для проективно-прогностичного аналізу перспектив наукового поступу як у світі в цілому, так і в контексті української культури, зокрема.

.

^ Основні форми проведення самостійної роботи: підготовка до занять, модульних контрольних робіт, тестування, ведення термінологічного словника, опрацювання текстів першоджерел, написання рефератів, рецензій, есе, виконання індивідуальних дослідницьких завдань.
^ Метою самостійної роботи студентів є :

  • вироблення практичних навичок роботи із першоджерелами, вміння аналізувати запропоновані праці та застосовувати їх при розкритті тем, винесених для вивчення (список першоджерел додається);

  • оволодіння понятійним апаратом. З цією метою студентам пропонується глосарій, який вони мають самостійно заповнити;

  • вміння системно та логічно викладати свої погляди на проблеми, винесені на вивчення в програмі, полемізувати, критично оцінювати запропоновані теорії. З цією метою студенти пишуть творчу роботу-есе.


Контроль самостійної роботи студентів здійснюється у вигляді проведення контрольних робіт під час лекцій і консультацій, дискусій і обговорення під час лекцій. Питання, що винесені на самостійне опрацювання, включені в екзаменаційні білети.
2. Програма навчальної дисципліни
^ ТЕМА 1. НАУКА ЯК ОБ’ЄКТ ФІЛОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ

Сучасний філософський образ науки. Специфіка та основні напрямки дослідження науки в філософсько-метологічній спадщині.

Наука як вид пізнавальної діяльності. Наука як система об’єктивних знань. Специфіка наукової пізнавальної діяльності та її форми. Структура системи наукових знань. Основні види наукового знання. Поняття наукової школи, напрямку, традиції. Наука та освіта: взаємовплив та взаємозв’язок.

Наука і суспільство. Функції науки в суспільному житті.

Соціальні виміри наукової діяльності. Наука як соціальний інститут. Система наукових організацій та інституцій.

Наука як соціокультурний феномен. Світоглядний смисл та світоглядні проблеми науки.
Література:

  1. Будко В. В. Философия науки. – Харьков : Консум, 2005. – 268 с.

  2. Бурдье П. Поле науки // http://bourdieu.name/content/pole-nauki.

  3. Вебер М. Наука как призвание и профессия // http://lib.ru/POLITOLOG/weber.txt/.

  4. Лешкевич Т. Философия науки. – М. : ИНФРА-М, 2006 – 272 с.

  5. Любищев А.А. Нужна ли философия для науки. Философия биологии: вчера, сегодня и завтра. – М. : ИНФРАН, 1996. – 306 с. // http://philosophy.ru/iphras/library/karpinsk/biophil.html.

  6. Девятова С.В., Купцов В.И. Наука и философия // http://lib.rus.ec/b/314832/read.

  7. Мельник В.П. Філософія. Наука. Техніка: Методолого-світоглядний аналіз. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 592 с.

  8. Семенюк Е.П., Мельник В.П. Філософія сучасної науки і техники. – Львів : Світ, 2006 – 152 с. // twirpx.com›file/58449/.


Контрольні питання:

  1. Окресліть основні проблеми, що розглядає філософія, досліджуючи феномен науки.

  2. Визначте основні прояви взаємозв’язку науки та освіти.

  3. Охарактеризуйте основні функції науки в суспільному житті.


^ ТЕМА 2. ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

Еволюція взаємовідносин філософії та науки: від натурфілософії до методології.

Поняття філософських засад природознавства та їхня роль у формуванні історично визначених видів онтології наукових теорій.

Раціональність як базове поняття та принцип обгрунтування наукового пізнання. Історичні типи раціональності та основні етапи розвитку наукового пізнання.

Формування класичного типу раціональності та класичної науки у добу Нового часу. Емпіризм та раціоналізм як стратегії обґрунтування класичної раціональності. Німецька класична філософія як найповніше втілення ідеалів класичної раціональності.

Криза класичної раціональності та пошук нових моделей обґрунтування знання в посткласичній науці. Феноменологія: пошук нових універсальних засад пізнання. Критика універсалізму в філософії екзистенціалізму. Франкфуртська школа: критичне осмислення класичної раціональності. Емпірична методологія позитивізму в природознавстві. Методологічні принципи структуралізму в природознавстві. Герменевтика та проблема інтерпретації в природознавстві. Особливості посткласичної науки.

Постнекласична раціональність: пізнавальні стратегії в добу постнекласичної науки. Ліотар: “Доба постмодерну”. Епістемологічний анархізм П.Фейєрабенда. .
Література:

  1. Брикмон Ж., Сокал А. Интермеццо: теория хаоса и наука постмодерна // http://scepsis.ru/library/id_1118.html.

  2. Будко В. В. Философия науки. – Харьков : Консум, 2005. – 268 с.

  3. Гайденко П. П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой // http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Gaiden/index.php.

  4. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендельная феноменология // Вопросы философии. – 1992. – № 7. – С. 136-176.

  5. Касавин И. Т. Креативность. Миграция. Текст. Проблемы неклассической теории познания. — СПб. : РХГИ, 1998. — 408 с. //http://journal.iph.ras.ru/migration.htm.

  6. Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки. Итоги ХХ столетия // http://journal.iph.ras.ru/migration.htm.

  7. Лекторский В.А. Эпистемология классическая и неклассическая. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – 256 с.

  8. Ліотар Ж.-Ф. Ситуація постмодерну // Філос. і соціол. думка. – 1995. –№ 5-6. – С. 15-38 // ukrcenter.com›Література/Жан.

  9. Мамардашвили М. Классический и неклассический идеал рациональности // http://philosophy.ru/library/mmk/knir/mam_rat1.html.

  10. Микешина Л А. Философия науки. – М. : Прогресс-Традиция, МПСИ, Флинта, 2005. — 464 с. // http://yanko.lib.ru/books/philosoph/mikeshina=filosof_nauki.pdf.

  11. Порус В.Н. Рациональность. Наука. Культура. Гл. 1 Научная рациональность // http://lib.ru/FILOSOF/PORUS/racionalnost.txt.

  12. Ратников В. С. Поняття постмодерністської ситуації і її епістемологічні особливості // Постмодерн: переоцінка цінностей. Вінниця, 2001. – С. 67-87. //http://universum.vinnica.ua/book/?b=120 або http://publish.vntu.edu.ua/book/?b=120.

  13. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. – К., 1998. – 668 с. //izbornyk.org.ua›jruss/russ13.htm або // twirpx.com›file/465837/.

  14. Семенюк Е.П., Мельник В.П. Філософія сучасної науки і техники. – Львів : Світ, 2006 – 152 с. // twirpx.com›file/58449/.

  15. Степин В.С. Теоретическое знание. – М.: Наука, 1999. – 462 с. // philsci.univ.kiev.ua›biblio/step-gl3.html або http://philosophy.ru/library/stepin/index.html.

  16. Фейерабенд П. Против методологического принуждения
    // http://khazarzar.skeptik.net/books/feyerab/metod/index.html.


Контрольні питання:

    1. Окресліть структуру філософських передумов наукового знання.

    2. У чому виражається взаємозв’язок класичної раціональності та класичної науки?

    3. Окреслить особливості постнекласичної науки у її зв’язку з постмодерним світоглядом та постмодерною філософією.


^ ТЕМА 3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

Поняття методології. Методологія як вчення про метод. Філософія як методологія. Методологія як система методів. Ієрархія методів у системі методології.

Поняття методу. Проблема методу в історико-філософському аспекті. Структура методу: об’єктивно-змістовний, операційний, праксеологічні аспекти методу. Теоретичні та емпіричні методи.

Філософські методи: діалектичні, метафізичні, феноменологічні. Діалектика та метафізика в обґрунтуванні знання в біологічних науках.

Загальнологічні методи та особливості їхнього використання в обґрунтуванні знання в біологічних науках: індукція, дедукція, аналіз, синтез.

Загальнонаукові методи та специфіка їхнього застосування в біологічних науках: системно-структурний метод, метод моделювання, формалізації, аналогії і т.п.

Методи біології та особливості їхнього використання. Теоретичні та емпіричні методи у біологічних науках. Дедуктивно-аксіоматична побудова теоретичного знання: за та проти. Специфіка вимірювальних процедур у біологічних експериментах. Моделювання як вид експерименту.

Поняття наукової методики.
Література:

  1. Бунге М. Причинность. Место принципа причинности в современной науке. – М. : Едиториал УРСС, 2010. – 512 с. // vipbook.info›Наука и Познание›…principa-prichinnosti-v… або http://www.setbook.com.ua/books/403116.html або http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=3073744.

  2. Гайденко П. П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой // http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Gaiden/index.php.

  3. Ильин В.В. Философия и научный метод // ihtik.lib.ru // разд. Философские науки № 4537.

  4. Карпинская Р.С. Теория и эксперимент в биологии. Мировоззренческий аспект. – М. : Наука, 1984. – 161 с. // ihtik.lib.ru // разд. Биология № 2330.

  5. Карпинская Р.С. Философские проблемы молекулярной биологии. – М.: Наука, 1971. — 232 с. // ihtik.lib.ru/ р. Биология №2353.

  6. Куайн В. Слово и объект. – М. : Логос, Праксис, 2000. – 386 с.

  7. Левченко В.Ф. Модели в теории биологической эволюции // ihtik.lib.ru // разд. Биология № 2560 або http://www.evol.nw.ru/labs/lab38/levchenko/book2/titul.ht .

  8. Микешина Л.А. Эпистемология цінностей // http://ideashistory.org.ru/pdfs/lam_epist_tsen.pdf.

  9. Никифоров А.Л. Философия науки: история, методология. – М., 1998. – С. 14-45 // http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Nikiforov.html.

  10. Никифоров В. Логика и методология научного исследования // vnikiforov.com›…content/uploads/Lekcionnie-kursi… або http://vnikiforov.com/wp-content/uploads/Lekcionnie-kursi-4.pdf.

  11. Смит Дж. Модели в экологии. – М. : Изд-во Мир, 1976. – 184 с. // ihtik.lib.ru // разд. Биология № 3350.

  12. Тимофеев-Ресовский Л. Генетика. Эволюция: значение методологии в естествознании. – Екатеринбург : Токмас-Пресс, 2009. — 240 с. // ihtik.lib.ru р. Биология № 1947.

  13. Тищенко П.Д. К вопросу о методологии мысленных экспериментов в биоэтике // Философия биологии: вчера, сегодня и завтра // ru.philosophy.kiev.ua›iphras/library/karpinsk/… або http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/bioetica/Tichenko.htm

  14. Чиженова Н.А. Проблема редукции в биологии и нейрофизиологии // ru.philosophy.kiev.ua›iphras/library/karpinsk/…


Контрольні питання:

    1. Як філософські методи впливають на результати наукового пошуку у біологічних науках?

    2. Окресліть специфіку використання загальнонаукового методу (на вибір) у вашій галузі досліджень.

    3. Якими емпіричними методами користуються у вашій галузі досліджень і в чому їхня специфіка?


^ ТЕМА 4. СТРУКТУРА НАУКОВОГО ЗНАННЯ

Наука як система теоретичних знань. Специфіка теоретичного пізнання. Критерій науковості. Поняття суб’єкту, об’єкту та предмету природничо-наукового дослідження. Емпіричний та теоретичний рівень наукового пізнання.

Специфіка емпіричного пізнання, його форми та методи. Специфіка та форми об’єкту емпіричного пізнання. Науковий факт як форма емпіричного пізнання. Спостереження в наукових дослідженнях. Поняття наукового експерименту та його види. Проблема достовірності та істиності емпіричного знання. Специфіка емпіричного пізнання в біології. Специфіка проведення біологічних експериментів. Моделювання як вид експерименту

Специфіка теоретичного пізнання та його форми. Ідея, проблема, гіпотеза, теорія як форми теоретичного пізнання. Структура та функції наукової теорії. Види наукових теорій. Специфіка побудови теорій в біологічних науках. Абстрактні образи теорії та їхня системна організація. Теоретичні схеми та математичний апарат. Дедуктивна теорія як традиційний ідеал побудови теорії та її обмеженість Роль теоретичних схем у дедуктивному розгортанні теорії. Теоретичні схеми та досвід. Операційний статус теоретичних схем.
Література:

  1. Башляр Г. О природе рационализма. – М. : Новый рационализм, 1987 // http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000334/index.shtml.

  2. Будко В. В. Философия науки. – Харьков : Консум, 2005. – 268 с.

  3. Девятова С.В., Купцов В.И. Структура научного знания //Философия и методология науки / под. ред. Купцова В. И. // http://lib.rus.ec/b/314832.

  4. Некифоров В. Логика и методология научного исследования // vnikiforov.com›…content/uploads/Lekcionnie-kursi…

  5. Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. – М. : Контакт - Альфа, 1995 // http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Science/Step/index.php.

  6. Степин В.С. Теоретическое знание. – М. : Прогресс-Традиция, 1999. – 390 с. // philosophy.ru›library/stepin/index.html.


Контрольні питання:


    1. У чому полягає специфіка організації емпіричного рівня пізнання у біологічних науках?

    2. Який шлях проходить науковець у процесі побудови наукової теорії?

    3. У чому полягає специфіка побудови наукової теорії в біологічних науках?


^ ТЕМА 5. ПРОБЛЕМА ІСТИНИ ТА ЇЇ ОБГРУНТУВАННЯ В НАУКОВОМУ ПІЗНАННІ

Поняття істини. Поділ істини за змістом (об’єктивна істина), за об’ємом (абсолютна та відносна істина). Гегель щодо процесуальності істини. Системність та повнота істини. Діалектика істини та помилки.

Специфіка наукової істини. Системність та перевіреність як специфічні риси наукової істини.

Концепції істини та їх історичні трансформації. Істина як відображення. Когерентна теорія істини. Теорія істини в прагматизмі. Чи завжди істина корисна? Чи можуть бути корисними помилки? Проблема критерію корисності (врахування безпосередніх та віддалених наслідків наших дій).

Проблема істини в позитивістській традиції. Основна ідея “семантичного” визначення істини за А. Тарським.

Плюралістична концепція істини в постмодерній філософії.

Проблема крититерію істинності наукових знань. Демаркація наукового та ненаукового знання. Гіпотеко-дедуктивна структура теорії та емпіричне підтвердження. Проблема експериментального підтвердження логічної узгодженості тверджень. Логічна теорія підтвердження. Несуперечливість як критерій істини та значення протиріч в пізнанні. Поняття верифікації. Поняття фальсифікації К. Поппера. Проблема неемпіричного критерію істини. Проблема нейтральності фактів та теза Куна-Фойерабенда. Практика як критерій істинності: за та проти. Види практик як критерію істини: матеріально-виробнича, соціальна, практика наукового пізнання (спостереження та експеримент). Невизначенність практики як критерію істини.

Істина: відображення чи конструювання? Позиція радикального конструктивізму: за та проти. Конвенционалізм. Апріоризм.

Антропологічний поворот у постнекласичній науці. Істина та достовірність. Попперівське розуміння правдоподібності: сильні та слабкі сторони. Активність суб’єкту та проблема об’єктивності істини.

.

Література:

  1. Деннет Д. Постмодернизм и истина. Почему нам нужно понимать это правильно // Вопр. философии. - 2001. - № 8.

  2. Гадамер Г. Г. Що є істина? / Переклад М. А. Кондратьєвої за участю М. С. Плотникова // Логос. - 1991. - № 1. - С. 30-37.

// ji.lviv.ua›ji-library/Vozniak/text-i-perekl/kn3.

  1. Гайдеггер М. О сущности истины.// philosophy.ru›library/heideg/verit.html.

  2. Касавин И.Т. Истина: вечная тема и современные вызовы // Эпистемология и философия науки. - М. : Канон+, 2009. Т. 20. - N 2. - С. 5-13.

  3. Чудинов Э. Природа научной истины. – М.: Изд-во полит. литературы, 1977. – 306 с. // gumer.info›bogoslov_Buks/Philos…prir/index.php


Контрольні питання:

  1. Яким критерієм істинності користуються вчені-біологи на емпіричному та теоретичному рівнях пізнання?

  2. Чи можна вважати сучасні наукові уявлення абсолютно істинними?

  3. Чи властиве сучасній науці протиставлення наукового і ненаукового знання як істинного та неістинного?


^ ТЕМА 6. ІДЕАЛИ, НОРМИ ТА ЗАСАДНИЧІ ПРИНЦИПИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

Поняття засад наукового пізнання. Культурні, філософські, методологічні, світоглядні засади та їхня роль у формуванні та розвитку наукових знань. Проблема пошуку універсальних засад природознавства у класичній науці. Критика універсальності наукових засад в некласичній та посткласичній науці. Діалектика традиції та новаторства у розвитку наукового знання.

Філософські засади наукового пізнання у класичній, некласичній, постнекласичній науці.

Поняття ідеалів та норм наукового пізнання. Структура ідеалів та норм наукового пізнання. Культурно-світоглядні засади наукового пізнання. Поняття культурної традиції та її роль в науковому пізнанні. Загальнонаукові засади наукового пошуку. Поняття наукової традиції. Взаємозв’язок культурної та наукової традиції. Історичні трансформації ідеалів та норм наукового пізнання. Наукова революція як зміна парадигмальних ідеалів та норм наукового пізнання. Ідеали, норми наукового знання та поняття наукової традиції та наукової школи.

Поняття картини світу та її структура. Поняття наукової картини світу та її функції в природознавстві. Загальнонаукова та спеціальнонаукові картини світу та їх співвідношення. Біологічна картина світу та її місце в структурі загальної картини світу. Специфіка філософсько-методологічних засад наук про живу природу. Поняття еволюціонізму. Універсальний еволюціонізм та сучасна картина світу.
Література:

  1. Кезин А.В. Идеалы научности // Философия и методология науки / под. ред. Купцова В. И.) // lib.rus.ec›Книги›314832/read.

  2. Некифоров В. Логика и методология научного исследования. Гл. 3 // vnikiforov.com›…content/uploads/Lekcionnie-kursi…

  3. Степин В.С., Кузнецова Л.Ф. Научная картина мира и культура техногенной цивилизации. – М. : ИФРАН, 1994. – 274 с.

  4. Юдин Б.Г. Нормы и ценности научного сообщества // Философия и методология науки / под. ред. Купцова В. И.) // lib.rus.ec›Книги›314832/read.

  5. Идеалы и нормы научного исследования // ihtik.lib.ru/.


Контрольні питання:

    1. Які риси сучасної культурної традиції відображені в концепціях постнекласичної науки?

    2. Окресліть структуру ідеалів, норм та засад сучасної науки.

    3. Які засади лежать в основі сучасної біологічної науки?


^ ТЕМА 7. ДИНАМІКА НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

Наука як історично визначений процес отримання нового знання. Виникнення науки: передумови та характеристики. Етапи розвитку науки. Класична наука та її специфіка. Некласична наука та її специфіка. Постнекласична наука та її специфіка.

Проблема визначення механізму розвитку наукового пізнання: екстерналізм та інтерналізм. Емержентизм та кумулятивізм в розвитку наукового пізнання. Метафізичний характер кумулятивістської моделі розвитку науки.

Теорія наукових революцій Т. Куна. Поняття парадигми та наукової революції. Парадокси та проблемні ситуації як передумова наукової революції. Наукові революції як зміна стратегій наукового пошуку. Евристична роль методологічних ідей у науковій революції. Філософські передумови зміни фундаментальних засад науки. Від методологічних ідей до нової теорії і до створення нової картини світу. Види наукових революцій. Глобальні наукові революції як зміни типу раціональності. Глобальні наукові революції: перехід від класичної до некласичної, а від неї до постнекласичної науки.

Теорія епістемологічного розриву Г. Башляра. Поняття епістемологічного стрибку. Еволюційна епістемологія К. Поппера. Співвідношення біологічної та епістемологічної еволюції за К. Поппером. Критицизм як чинник розвитку наукового пізнання.

Теорія дослідницьких програм І. Лакатоса.

Case studies як модель розвитку наукового знання.
Література:

  1. Визгин В.П. Эпистемология Гастона Башляра и история науки. – М. : ИФРАН, 1996. — 263 с. //http://gzvon.pyramid.volia.ua/biblioteka/kafedra_filosofii/libph/vizgin/wvizg.htm.

  2. Динамика научного познания. Гл. 10. Научная революция и смена типов рациональности // twirpx.com›file/8447/.

  3. Евсевічев, В. І., Нальотів І. З. Концепція "третього світу" в гносеології Карла Поппера // Питання філософії. – 1974. – № 10. – С. 13–136.

  4. Егоров Д. Если парадигмы несоизмеримы, то почему они все-таки меняются // Вопросы философии. – 2006. – №5. – С. 102–110.

  5. Ильин В.В. Классика-неклассика-неоклассика – три эпохи в развитии науки // ihtik.lib.ru/ р. Философские науки 4536.

  6. Касавин И.Т. Научная революция // Энциклопедия эпистемологии и философии науки. – М. : Канон +, РООИ Реабилитация, 2009. – 1248 с. // epistemology_of_science.academic.ru.

  7. Качоха, В. К. Поппер: альтернатива суспільству майбутнього // Питання філософії. - 2002. - № 6. - С. 48-59.

  8. Корнфорт М. Відкрита філософія і відкрите суспільство. – М., 1972.

  9. Кун Т. Логика открытия или психология исследования // Философия науки. Выпуск 3. Проблемы анализа знания. – М., 1997. – С. 20-48 // ihtik.lib.ru/ р. Философские науки 5313.

  10. Кун Т. Структура наукових революцій. – К. : Port-Royal, 2001. – 228 с. // izbornyk.org.ua›kuhn/kuhn12.htm.

  11. Лакатос И. История науки и ее рациональные реконструкции. – М. : Прогресс, 1978. С. 203235 // vanya-moryatoff.narod.ru›ID_016_10_10.htm.

  12. Лакатос И. Фальсификация и методология исследовательских программ. – М. : "Медиум", 1995 // ihtik.lib.ru/ р. Философские науки 4615.

  13. Майзель Б. М. Проблема пізнання у філософських працях К. Р. Поппера 60-х років // Питання філософії. – 1975. – № 6. – С. 140–147.

  14. Метлов В. І. Критичний аналіз еволюційного підходу до теорії пізнання К. Поппера // Питання філософії. – 1979. – № 2. – С. 75–85.

  15. Поппер К. Еволюційна епістемологія та логіка соціальних наук. Поппер та його критики // 2000 keldysh.ru›pages/mrbur-web/philosophy/popper.html.

  16. Поппер К. Логика и рост научного знания // PlatonaNet.org.ua›…popper_k_logika_i_rost…znanija…

  17. Поппер К. Знання і психофізична проблема: На захист взаємодії / Пер. з англ. І. В. Журавльова – М. : Видавництво ЛКИ, 2008. – 256 с.

  18. Поппер К. Логіка та зріст наукового знання. – М. : Прогресс, 1983.

  19. Поппер К. Припущення і спростування: Зростання наукового знання / Пер. з англ. А. Л. Нікіфорова, Г. А. Новічкова. – М. : ООО "Издательство АСТ", ЗАТ НВП "Єрмак", 2004. – 638 с.

  20. Розов М.А. Научные революции.//Философия и методология науки /под. ред.. Купцова В. И. // lib.rus.ec›Книги›314832/read.

  21. Сєров Ю. Н. Концепція "можливого" знання К. Поппера // Позитивізм і наука. – М., 1975.

  22. Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. Гл. 9 // twirpx.com›file/8447/.


Контрольні питання:

  1. У чому суть епістемологічного розриву за Г. Башляром?

  2. Яку модель розвитку науки пропонує І. Лакатос?

  3. Наведіть приклади розвитку науки як сукупності case studies.


Тема 8. С^ ОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ
Соціальні виміри наукової діяльності. Поняття внутрішньої та зовнішньої соціальності. Економічна, соціальна детермінація наукового пізнання. Економічні потреби як рушій розвитку наукового пізнання.

Наука як соціальний інститут. Наукова діяльність як система взаємодій. Поняття наукової спільноти. Кооперація та взаємодія у науковому пізнанні. Наука як соціальний інститут.

Наука у соціокультурному вимірі. Наука як культурний та цивілізаційний феномен. Місце науки у системі культури. Культуротворча та культуроформуюча функція науки. Класичний та некласичний підхід до співвідношення науки та культури (ідеї просвітників та О. Шпенглера). Наука як центральний елемент цивілізації. Поняття техніки та технології. Традиційне, індустрійне, постіндустрійне (інформаційне) суспільство. Традиційні та технологічні цивілізації. Наука у структурі техногенної цивілізації. Поняття інформаційного суспільства та його особливості. Є. Тофлер про специфіку інформаційного суспільства та його перспективи. Глобальні кризи та цінності науково-технічної цивілізації.
Література:

  1. Бернал Дж. Наука в истории общества. – М. : Издательство иностранной литературы, 1956. – 736 с. // gumer.info›bogoslov_Buks/Philos/bern_naukist

  2. Винер Н. Наука и общество // http://www.naexamen.ru/otvet/11/obchestvo/363.shtml.

  3. Кайку М.. Межі майбутнього // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу : хрестоматія. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – C. 489–497.

  4. Лисеев И. Философия. Биология. Культура. – М. : ИФРАН, 2011. – 315 с. // twirpx.com›file/487914/.

  5. Мамчур Е.А Социокультурный аспект науки. – М., 1998 // twirpx.com›file/411084/.

  6. Мамчур Е.А. Образы науки в современной культуре. – М., 2008 // twirpx.com›file/136586/.

  7. Микешина Л.А. Эпистемология ценностей. – М., 2007. – 439 с. // PlatonaNet.org.ua›…knigi…kasavin_filatov…teologii…

  8. Панищев А.Л. Наука в системе культуры и цивилизации // Успехи современного естествознания, 2006, – № 12. – С.37-40.

  9. Порус В.Н. Рациональность. Наука. Культура. Гл. Наука и культура // biblioteka.org.ua›book.php?id=1120001045&p=50

  10. Стерин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А.Философия науки и техники. Розд. Научное познание как социокультурный феномен // philosophy.ru›library/fnt/00.html.

  11. Тофлер Е. Третя хвиля. — М. : АСТ, 2004. — 784 с.

  12. Фрідмен Т. Нова система. Лексус і оливкове дерево // Рижак Л. Філософія як рефлексія духу : хрестоматія. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – C. 511–536.

  13. Шубин В.И. Наука как элемент цивилизации // Вісник ДНУ. Серія: Історія і філософія науки і техніки. –
    Дніпропетровськ, ДНУ. – 2007. - № 5.

Контрольні питання:

1.Марксистська концепція взаємозв’язку науки та суспільства: за та проти.

2. Кооперація та взаємодія у процесі наукового пізнання.

3. Поняття інформаційного суспільства та його особливості.
^ ТЕМА 9. НАУКОВА ТВОРЧІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ

Структура та динаміка творчого процесу. Основні риси наукової творчості як динамічного процесу. Діалог як засіб наукового пошуку.

Розвиток знання у формі прогресивної поліваріантності. Дискусія як засіб і форма наукової творчості.

Механізм і структура процесу наукової творчості. Проблемний, евристичний та породжуючий рівень науково-пізнавальної діяльності.

Відкриття, його механізм та типологія. Наукове відкриття як полілінійний процес. Відкриття як дослідження аномальних явищ.

Логіка наукового відкриття. Логіка проблемного плану пошукового процесу. Логіка об’єкту як детермінант логіки пошуку. Логіка методологічного плану процесу відкриття.

Об’єктивне та суб’єктивне в логіці наукового пошуку.

Позараціональні чиники наукового відкриття. Роль інтуіції в науковому пошуку. Ф. Найт, Т. Кун та Р. Коллінз про роль інтуіції у побудові наукових теорій.
Література:

  1. Аллахердян А.Г., Мошков Г.Ю., Юревич А.В. Психология науки. – М. : Изд-во МПСИ: Флинта, 1998. - 311 с. // gumer.info>bibliotek_Buks/Philos/Allahv/02.php.

  2. Асмус В.Ф. Проблема интуиции в философии и математике. – М. : Мысль, 1965. – 312 с. // PlatonaNet.org.ua›…filosofii/filosofija…asmus_v_f…

  3. Бескова И.А. Как возможно творческое мышление? – М., 1993. – 198 с. // http://iph.ras.ru/elib/Beskova_Tvorch_m.html.

  4. Бунге М. Интуиция и наука. – М. : Прогресс, 1962. – 188 с. // sbiblio.com›Каталог›archive/bunge_int/02.aspx.

  5. Ирина В., Новиков А. В мире научной интуиции. Интуиция и разум. – М. : "Наука", 1978. – 192 с. // gumer.info›bogoslov_Buks/Philos/irina_vmir/03.php.

  6. Кедров Б.О. О творчестве в науке и технике. – М. : Мол. гвардия, 1987. — 192 с. // http://www.twirpx.com/file/185150/ або ihtik.lib.ru/ р. Биология 2365.

  7. Купцов В.И. Природа фундаментальных научных открытий // Философия и методология науки / под. ред. Купцова В. И. / lib.rus.ec›Книги›314832/read.

  8. Майданов А.С. Методология научного творчества. – М. : Издательство: ЛКИ, 2008. – 512 с. // twirpx.com›file/355659.

  9. Эфроимсон В. Предпосылки гениальности // Человек. – 1997. - № 2. – 1998. - № 1.

  10. Мельник В.П. Філософія. Наука. Техніка: Методолого-світоглядний аналіз. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 592 с.


Контрольні питання:

    1. Який механізм продукування нового знання в науці?

    2. Чи впливає особистість дослідника на результат наукового пошуку?

    3. Яку роль відіграє інтуїція в науковому пінанні?


^ ТЕМА 10. НАУКА ЯК СИСТЕМА КОМУНІКАЦІЙ

Поняття наукової спільноти. Наукова спільнота як історичний феномен. Комунікація, її специфіка і форми в науковій спільноті. Конкуренція в науці. Специфіка та основні причини конфліктів: різномасштабність мислення, претензіонізм, недовіра до наукового потенціалу керівника, незадоволеність оцінкою своєї праці, поява варягів. Проблема діалогу в науковому співтоваристві. Наукова дискусія як форма комунікації і форма розвитку наукового знання. Наукова публікація як форма діалогу. Структура наукової публікації.

Культура і логіка ведення наукової дискусії. Етичні норми наукової дискусії. Настанова на співпрацю, відмова від конформізму, дотримання принципу демократизму, визнання автономності і свободи опонента, повага до нього.

Форми і норми наукової комунікації. Структура комунікативної взаємодії в науці: формальна та неформальна комунікація. Інформаційні технології та їх вплив на розиток неформальної комунікації в сучасній науці. Соціальні мережі та їхня роль у формуванні неформальних наукових об’єднань. Концепція невидимого коледжу (Д. Бернало, Д. Прайс).
Литература:

  1. Кашкин А.В. Введение в теорию коммуникации. – Воронеж : Изд-во ВГУ, 2003. – 175 с.

  2. Криворученко В.К. Научная школа – эффективный путь проведения диссертационного исследования // http://www.zpu-journal.ru/asp/scientific_schools/2007/Krivoruchenko.

  3. Мирский Э. Научное сообщество // Новая философская энциклопедия // http://goodsongs.goodsongs.mybр.iznesinfo.e-autopay.com/.

  4. Мирская Е Коммуникации в науке // ecsocman.hse.ru›data/2011/03/09/1214894482/10.pdf.


Контрольні питання:

1. Що таке наукова школа та науковий напрям? Що в них спільного та відмінного?

2. Окресліть специфіку кооперативних процесів у продукуванні нового знання в біологічних науках.

3. У чому полягає особливість наукової публікації як форми наукової комунікації?
Тема 11. Актуальні філосОФСКІ проблеми Природознавства ХХІ СТ.

Особливості філософської та світоглядної парадигми ХХІ ст. Специфіка розвитку сучасного природознавства.

Супертехнології – епіцентр соціально-філософських дискусій ХХІ ст. Нанотехнології. Комп’ютерно-мережеві технології. Штучний суперінтелект. Технологічна сингулярність. Генетичний апґрейд. Трансгуманізм, визнання антропності як арт-витвору самої людини.

Феномен віртуальної реальності. Епістемологічні виміри віртуальної реальності. Віртуальна реальність як соціальне явище. Філософсько-методологічні засади віртуалізація науки. Концепція віртуальних світів і наукове пізнання.
Література:

  1. Аршинов В.И. Синергетика как феномен неклассической науки. – М., 1999 // http:// Philos.htm=Ph.417.

  2. Баксанский О.Е., Гнатик Е.Н.., Кучер Е.Н. Нанотехнологии, биомедицина, философия образования в зеркале междисциплинарного контекста. – М. : Либроком, 2010. – 224 с. //URSS.ru›cgi-bin/db.pl…

  3. В предверии новой цивилизации // Философия и наука. – 2008. – № 1 - С. 25-126 // rpri.ru›phil zurnal/FN_01-08_tipogr.pdf.

  4. Вороновкий Г.К., Махотило К.В., Петрашев С.Н. Генетические алгоритмы, искусственные нейронные сети и проблемы виртуальной реальности. – Х. : Основа, 1997. – 112 с. // ihtik.lib.ru/ р. Биология № 1949.

  5. Гильфанд М.С. Что может биоинформатика? // elementy.ru›Библиотека›430568.

  6. Диринг М. Рассвет сингулярности // http://transhumanism.org/languages/russian/dawnofsingularity/Deering.htm.

  7. Докинз Р. Мыслить ясно о клонировании // Человек. – 1998. - № 3 // http://vivovoco.rsl.ru/VV/PAPERS/MEN/CLONE_3.HTM.

  8. Дрекслер Э. Машины созидания. Грядущая эра нанотехнологии. – М. : Букс, 1986. - 184 с. // transhumanism-russia.ru›content/view/555/94/.

  9. Капаций А. Цивилизация богов. Прогноз развития науки и техники в 21 столетии // transhumanism-russia.ru›content/view/555/94/

  10. Капица С.П., Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г. Синергетика и прогнозы будущего. – Изд. 3-е. — М. : Едиториал УРСС, 2003. — 288 с.

  11. Летов О.В Философские аспекты развития нанотехнологий // Эпистемология и философия науки. – 2009. - № 2. journal.iph.ras.ru›2009_2.pdf.

  12. Нікітін Л. Віртуальна реальність як соціальне явище // Філософська думка. – 1999. – № 6. – С. 43-57.

  13. Новые технологии и продолжение эволюции человека. Трансгуманистичесий проект будущого. // transhumanism-russia.ru›content/view/555/94/

  14. Фролов А. Жизнь и познание. О диалектике в современной биологии. – М., 2009 – 304 с. // infoknigi.ru›index.php?newsid=48411.

  15. Шумный В. Проблемы биологии в ХХI веке // Философия науки. -
    1999. - № 5 // www.philosophy.nsc.ru/journals/.../5.../04_shumnii.htm.
  1   2   3   4   5

Схожі:

1. Наука як об’єкт філософського пізнання iconТема Наука як об’єкт філософського пізнання
Тема 14. Філософські проблеми екології. формування ноосферного мислення
1. Наука як об’єкт філософського пізнання iconЯк І кожна наука, історіо­графія повинна визначити свій об'єкт пізнання...
Об'єктом пізнання вважається та річ або явище реальної дійсності, на яке спрямовані пізнавальні зусилля дослідника. Пред­метом пізнання...
1. Наука як об’єкт філософського пізнання iconГ. В. Ф. Гегель пізнання та освоєння людиною світу
Метою даної теми є з’ясування студентами того, що таке пізнання, які його рушійні сили, задля чого відбувається пізнання, в чому...
1. Наука як об’єкт філософського пізнання icon1. Філософія пізнання: діалог підходів. Значення епістемології для наукового пізнання
Поняття «суб'єкта» І «об'єкта»: підходи І багаторівневість. Шляхи подолання традиційної опозиції «суб'єкт об'єкт»
1. Наука як об’єкт філософського пізнання icon1. Філософія пізнання: діалог підходів. Значення епістемології для наукового пізнання
Поняття «суб'єкта» І «об'єкта»: підходи І багаторівневість. Шляхи подолання традиційної опозиції «суб'єкт об'єкт»
1. Наука як об’єкт філософського пізнання icon1. Об’єкт І предмет вивчення мет-ї іст-ї
Пізнання – це усвідомлення сутності людей, феноменів. Способи пізнання історич знання: емпіричний (органи чуття), образний(цілі картини,...
1. Наука як об’єкт філософського пізнання iconНаукові дослідження є формою розвитку науки. Кожне наукове дослідження...
Предметом пізнання є досліджувані з певною метою структура системи, закономірності взаємодії елементів всередині системи та поза...
1. Наука як об’єкт філософського пізнання icon1. Об'єкт І предмет вивчення методології історії. Складові частини...

1. Наука як об’єкт філософського пізнання icon1. Об'єкт І предмет вивчення методології історії. Складові частини...

1. Наука як об’єкт філософського пізнання icon1. Соціокультурна зумовленість філософії 3
Діалектика як загальнотеоретичний метод філософського пізнання. Її форми та альтернативи 14
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка