Лекція №1 Тема 1




Скачати 347.33 Kb.
НазваЛекція №1 Тема 1
Сторінка1/2
Дата конвертації04.07.2013
Розмір347.33 Kb.
ТипЛекція
mir.zavantag.com > Бухгалтерия > Лекція
  1   2
ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

МВС України
Кафедра господарського та екологічного права


Фондова лекція № 1

Тема 1. Місце і роль економічного аналізу господарської діяльності в інформаційній системі управління

з дисципліни:

"Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання "

ЧАС - 2 ГОДИНИ

м. Донецьк - ДЮІ

1.1. Предмет, об’єкт і завдання економічного аналізу

1.2. Історія і перспективи розвитку економічного аналізу

1.3. Зв’язок економічного аналізу з іншими науковими дисциплінами

1.4. Види й напрямки економічного аналізу

1.1. Предмет, об’єкт і завдання економічного аналізу

Курс економічного аналізу займає провідне місце в системі економічної освіти. Це зумовлено значенням економічного аналізу в управлінні різними за формою суб’єктами підприємницької діяльності та характером знань, що становлять його зміст.

Економічний аналіз як окрема дисципліна сформувався на базі курсу бухгалтерського обліку діяльності підприємств: перші праці з економічного аналізу виходили під назвами «Аналіз балансу», «Аналіз звітності», «Счётный анализ» (Н. Р. Вейцман). Основним джерелом інформації для аналізу є досить складна система облікових і звітних показників роботи підприємств.

На відміну від бухгалтерського обліку та статистики, які мають багатовікову історію, економічний аналіз як наука сформувався відносно недавно. У дореволюційній Росії економічний аналіз роботи підприємств самостійно ще не існував: використовувалися тільки окремі його елементи.

Економічний аналіз є конкретною методологічною дисципліною. Ґрунтуючись на матеріалах інших економічних дисциплін і значною мірою узагальнюючи набуті студентами знання, він допоможе майбутнім фахівцям оцінювати окремі господарські ситуації та розв’язувати комплексні економічні проблеми на підприємстві, а також у банківських, фінансових і державних установах.

Економічний аналіз є складовою частиною економічної роботи на підприємстві. Він, як завершальний її етап, комплексно охоплює всі інші елементи цієї роботи.

Економічний аналіз, який дає змогу правильно оцінити роботу підприємства і його підрозділів, виявити причини негараздів і наявні резерви, уможливлює значне поліпшення рівня всієї економічної роботи, робить її серйозним стимулом науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва.

Важливого значення економічний аналіз набуває за ринкових реформ, коли на перший план виходять економічні методи управління: він має не лише виявляти хиби, а й розкривати можливості дальшого зростання економіки.

За цих умов аналіз забезпечує можливість об’єктивної оцінки економічних результатів діяльності трудових колективів, визначення їхнього місця в галузі, регіоні, а також визначення внеску кожного робітника в загальний економічний результат діяльності підприємства відповідно до кількості та якості його трудових затрат. Це створює підґрунтя для розробки системи матеріального заохочення працівників на підприємстві за рахунок фонду оплати праці та інших джерел .

Криза економіки України потребує активної аналітичної роботи, бо саме економічний аналіз дає змогу виявити й кількісно виразити залежності між результатами діяльності підприємств та ресурсами, заробітком, формами власності. Економічний аналіз сприяє бережливості, умілому витрачанню всіх видів засобів, ліквідації безгосподарності, непродуктивних витрат і втрат.

Ринкові відносини потребують ґрунтовного аналізу ринкових ситуацій з тим, щоб визначити принципи дії ринкових механізмів. Такий аналіз у розвинутих країнах виявив цілу низку об’єктивних закономірностей і дав змогу планувати кількість товару відповідно до вимог споживачів, «підігнати» товар під наявний на ринку попит. У результаті відбулась переорієнтація виробництва, а слідом за ним і попиту. Почалось становлення так званого ринку покупця — практичне втілення концепції маркетингу.

Економіку, що відтворює сама себе, екстенсивно нарощує витрати, позбавлено гнучкості, мобільності й дійових стимулів, щоб іти нарівні з науково-технічним прогресом і мати за основний критерій якість продукції. Не спроможна вона також орієнтуватись на запити споживачів. Для виправлення цих деформацій необхідний економічний аналіз як засіб контролю.

За умов приватизації та ринкових відносин неминучим є перехід від нарощування валових обсягів виробництва до виробництва того, що дійсно потрібно, хай і в менших кількостях. І тут виникає необхідність збирання та аналізу інформації про стан і потреби ринку, без чого концепцію маркетингу буде позбавлено будь-якого сенсу. Очевидно, потрібна перебудова роботи наявних служб і створення нових для забезпечення інформацією і методикою аналізу, створення міжгалузевих і спеціалізованих банків даних, вивчення маркетингу.

Аналітичні розрахунки треба будувати з урахуванням фактичного стану суспільства та економіки. Наприклад, зараз для України актуальним є досвід високорозвинутих країн. Однак об’єктивний аналіз повинен брати до уваги й ті матеріальні передумови, що забезпе­чили успіх цим країнам: специфічна матеріально-технічна база, сформовані основи приватної власності та її правовий захист.

У міру становлення ринкових відносин масштаби виробництва, темпи його зростання повинні прискорюватись. Тому треба скоротити час між проведенням аналізу та використанням його висновків.

Поліпшення організації та повніше використання економічного аналізу в управлінні тісно пов’язані з усією системою вдосконалення господарського механізму в нашій країні, спрямованою на підвищення ефективності виробництва і якості праці в усіх ланках національної економіки.

Наука – це логічно організована система знань. Головна її функція – пізнання об’єктивного світу. Кожна наука має свій предмет дослідження. Розвиток наук потребує здійснення наукового дослідження (акту пізнання) та розуміння усіх основних понять і положень теорії науки, що досліджується. Наука базується на розвитку пізнання, коли чітко визначається її предмет та метод. Предметом тієї чи іншої науки слід вважати те специфічне, що відрізняє її серед множини інших.

Економічний аналіз як наука являє собою систему спеціальних знань, які базуються на законах розвитку і функціонування систем і направлені на пізнання методології оцінки, діагностики і прогнозування фінансово-виробничої діяльності суб’єктів господарювання.

Економічний аналіз належить до системи функціональних міжгалузевих наук. Як прикладна наука він формувався на базі декількох наук: статистики, вищої математики, економічної теорії, економіко – математичних методів, економіки, бухгалтерського обліку тощо, об’єктом дослідження яких є господарча (економічна) діяльність. За допомогою економічного аналізу вивчаються економічна, технічна, технологічна, соціальна сторони діяльності суб’єкта господарювання. Його застосування дозволяє описувати господарські операції та процеси за допомогою математичних моделей і розглядати різноманітні варіанти при прийнятті управлінських рішень як на макрорівні (державний рівень економіки, окремі галузі), так і на мікрорівні (окремі господарюючі суб’єкти).

Що ж є предметом економічного аналізу?

^ Предмет економічного аналізу - виробнича і фінансова діяльність суб’єктів господарювання різних форм власності, спрямована на досягнення максимальних результатів при мінімальних витратах, відображена через систему економічної інформації.

^ Об'єкт економічного аналізуокремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники.

Основна різниця між предметом і об’єктом аналізу полягає в тому, що в предмет входять лише головні, найбільш суттєві з точки зору даної науки властивості й ознаки. На наш погляд, такою суттєвою ознакою є вивчення причинно-наслідкових явищ в діяльності суб’єктів господарювання.

Економічний аналіз вивчає не саму господарську діяльність як технологічний, організаційний процес, а економічні результати господарювання як наслідок економічних процесів.

Процес – це причинно-обумовлений хід і зміна явищ, стану об’єкта у відповідності з поставленою метою чи результатом. Результати економічних процесів плануються чи прогнозуються на майбутнє у відповідних показниках, враховуються в міру їх фактичного формування, а потім аналізуються. Але результати як наслідок є не предметом економічного аналізу, а його об’єктами.

Об’єкти економічного аналізу вимірюються показниками, які відображають обсяги, рівень і економічну ефективність господарських процесів, які відбуваються у суб’єктах господарювання та їх підрозділах та інформативно забезпечуються фінансовою, статистичною, нормативно – правовою та ін. звітністю, плановою документацією (бюджети, плани, прогнози).

Показники характеризуються:

  1. абсолютними величинами (трудові, вартісні, натуральні, умовно натуральні);

  2. відносними величинами (відсотки, коефіцієнти).

Дослідження діяльності підприємства пов’язане з вивченням чинників (факторів), що впливають на фінансово – господарську діяльність суб’єкта господарювання.

Визначення «чинник» розкриває умови, необхідні для здійснення господарських процесів, або причин, що зумовлюють поведінку результативного показника. Вивчення чинників, що впливають на діяльність суб’єкта господарювання, дає можливість адекватно оцінити її результати й визначити резерви росту. Для економічно грамотного управлінця необхідна обґрунтованість, класифікація і систематизація чинників. Зміст економічного аналізу як наукової дисципліни випливає з тих функцій, які він виконує в системі інших прикладних наук. Це – систематизоване комплексне дослідження діяльності об’єктів на підставі використання звітності та ін. інформації, обґрунтування і пошук оптимальних перспектив, вивчення і вимірювання впливу факторів, резервів, узагальнення результатів аналізу та розробка заходів щодо усунення недоліків й перевірки їх фактичного впливу на діяльність суб’єкта господарювання.

Система управління суб’єкта господарювання включає функції планування, обліку, контролю, аналізу і прийняття управлінських рішень. Для управління виробництвом потрібно не тільки мати уявлення про хід виконання бюджету чи бізнес - плану, результати виробництва, але і про тенденції і характер змін, що відбуваються як в економіці підприємства (внутрішні чинники), так і регіону чи країни в цілому (зовнішні чинники). Розуміння інформації досягається за допомогою економічного аналізу. Аналітичне опрацювання первинної інформації, порівняння досягнутих показників з попередніми, галузевими, визначення впливу факторів на досягнуті результати, виявлення недоліків і помилок, невикористаних можливостей, перспективи і т.д., дозволяє аргументувати управлінські рішення і дії, забезпечити їх ефективність. Таким чином, економічний аналіз – це функція управління виробництвом, яка забезпечує науковість і аргументованість прийняття управлінських рішень щодо регулювання діяльності суб’єкта господарювання.

Аналітичні дослідження повинні бути адаптовані до досліджуваного об`єкта й відповідати його особливостям, а їх результати повинні бути якомога точними. Фактори, що впливають на розвиток підприємства, мають аналізуватись як у комплексі, з урахуванням їх специфіки та взаємодії з іншими факторами, так і в деталях (наприклад, динаміка змін).

Найважливіші принципи аналізу:

1. При оцінці економічних явищ і процесів, результатів господарювання потрібно враховувати їх відповідність законодавству, державній економічній, міжнародній і соціальній політиці, тобто аналіз повинен базуватись на державному підході .

2. Аналіз повинен мати науковий характер, тобто його методологія повинна базуватись на положеннях діалектики й економічної теорії, з урахуванням вимог економічних законів, передового досвіду та найновіших методів економічних досліджень.

3. Об’єкт, що вивчається, повинен розглядатись як складна динамічна система, в яку входять різноманітні елементи, пов’язані між собою і зовнішнім середовищем, тобто при проведенні аналізу має бути забезпечений системний підхід.

4. Аналіз повинен бути комплексним, тобто дослідження повинні проводитись з всебічним вивченням загальних показників діяльності і опрацюванням причинних залежностей та змін в економіці підприємства, обумовлених окремими чинниками.

5. Аналіз повинен бути об’єктивним і достовірним, ґрунтуватись на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображує причинно-наслідкові зв’язки. Висновки повинні обґрунтовуватись точними аналітичними розрахунками. Об’єктивна оцінка необхідна як передумова прийняття аргументованих управлінських рішень.

6. Системність дослідження діяльності суб’єкта господарювання потребує створення цілісного уявлення про тенденції розвитку фінансово – господарських процесів суб’єкта господарювання на основі проведення періодичної і регулярної аналітичної роботи, результати якої необхідно використовувати в практичній діяльності управління підприємством, для розробки конкретних заходів, обґрунтування планових показників.

7. ^ Обґрунтованість висновків - узагальнення і пояснення отриманих результатів дослідження діяльності суб’єкта господарювання з обов’язковим їх відображенням в аналітичних висновках і пояснювальних записках з метою формування оптимальних управлінських рішень.

8. Оперативність аналізу означає вміння швидко і чітко на підставі аналітичної інформації оцінити минулі, поточні й майбутні події з метою зростання ефективності діяльності та поліпшення економічної ситуації і прийняття на його основі виважених управлінських рішень.

9. Аналіз повинен бути ефективним, тобто витрати на його проведення повинні давати значний ефект.

Вищезгаданими принципами слід керуватись при виконанні економічного аналізу та прийняття оптимальних управлінських рішень на будь-якому рівні ієрархії управління.

В умовах розвитку ринку і притаманної йому конкуренції передбачається проведення детального і всебічного аналізу економічних явищ та господарських операцій (процесів) на мікрорівні на основі зіставлення доходів і витрат та відповідних розрахунків з метою зростання ефективності фінансово – господарської діяльності суб’єкта господарювання. Економічний аналіз повинен на певну дату надати:

  • оцінку ринкових змін;

  • підсумкові (позитивні чи негативні) результати фінансово – господарської діяльності суб’єкта господарювання, його забезпеченості та використання всіх видів ресурсів, наявності резервів ;

  • обґрунтовані розрахункові дані щодо перспектив розвитку та виявлення і усунення недоліків у роботі суб’єкта господарювання.

Цьому має сприяти запровадження сучасної техніки, прогресивних форм управління, використання комп’ютерних технологій обробки оперативної інформації тощо.

^ Сутність економічного аналізу як засобу дослідження економічних явищ полягає у послідовному виконанні наступних етапів аналітичної роботи:

1) побудові математичної моделі аналізованого результативного показника (з використанням логічного аналізу і математичного моделювання), яка відображає його взаємозв’язок і взаємозалежність від інших показників (чинників) господарської діяльності; перевірці правильності вибраної моделі та її достовірності;

2) визначенні взаємозалежності господарських процесів, збору і попередньої обробки інформаційних джерел, необхідних для проведення аналітичної роботи;

3) науково – економічному обґрунтуванні та об’єктивній оцінці виробничої програми, виборі критеріїв для порівняння та оцінки результатів, умов господарської діяльності і визначення відхилень від цих критеріїв;

4) аналізі та кількісному вимірюванні за кожним чинником певного впливу на загальне відхилення результативного показника; вивченні позитивних і негативних тенденцій розвитку;

5) узагальненні й оцінці результатів господарської діяльності;

6) визначенні невикористаних внутрішніх резервів та можливостей щодо нарощування доходів суб’єкта господарювання і зростання ефективності його діяльності;

7) розробці варіантів прийняття управлінських рішень та заходів, направлених на усунення причин, що зумовили недоліки у використанні фінансових і виробничих ресурсів у процесі фінансово – господарської діяльності суб’єкта господарювання,

7) обґрунтуванні оптимальних управлінських рішень щодо заходів, направлених на усунення недоліків у діяльності суб’єкта господарювання.

^ Базові поняття економічного аналізу:

  • фактор (чинник) – рушійна сила будь-якого процесу або явища, що визначає їх характер і результат (причина, яка впливає на певний наслідок);

  • резерв – поняття має два різні визначення:

  • запас ресурсів, що свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні як засіб для забезпечення надійності й безперервності в роботі будь-якої системи;

  • невикористана або згаяна можливість чогось (наприклад, зростання обсягу виробництва, підвищення рентабельності та ін.);

– принципи економічного аналізу;

– функції економічного аналізу.
^ 1.2. Історія і перспективи розвитку економічного аналізу
Економічний аналіз як наука сформувався на початку ХХ століття.

Розвиток капіталізму в Російській імперії, утворення великих промислових підприємств, широкої системи банків і кредитних установ, кооперативної системи господарювання покликали до життя цю самостійну галузь знань, завданням якої повинно було стати вивчення діяльності господарства, виявлення резервів виробництва, обґрунтування управлінських рішень.

У становленні економічного аналізу велика роль належить і українським ученим, особливо М. І. Туган-Барановському.

Історію розвитку економічного аналізу можна умовно поділити на такі періоди:

  1. до революції 1917 року;

  2. післяреволюційний період;

  3. період переходу до ринкових відносин.

До революції аналіз господарської діяльності приватнокапіталістичних підприємств і їх монопольних об’єднань полягав переважно в аналізі балансу, в оцінюванні статей активу і пасиву. Але баланси не завжди правильно відображали стан справ. Значний розвиток кооперативної форми діяльності зумовлював необхідність аналізу роботи підприємств, заснованих на кооперативній власності. Основна увага в процесі аналізу зверталась на фінансові результати господарської діяльності.

Але спеціальної літератури, єдиної схеми організації економічного аналізу не існувало. Були короткі інструкції комерційних банків щодо перевірки кредитоспроможності клієнтури.

Після 1917 року стались різкі зміни в політиці, економіці, управлінських структурах, в організації обліку і контролю. Послідовно, відповідно до різних етапів розвитку соціалістичної економіки, розвивався економічний аналіз, що відповідав потребам командно-адміністративної системи.

Важливе місце в 20-ті роки належало кооперативним організаціям — споживчим і кредитним товариствам. Досвід роботи цих організацій узагальнювався й аналізувався. У період непу досить активно здійснювались аналітичні розробки діяльності підприємств і організацій споживчої кооперації.

Курс на індустріалізацію країни визначив необхідність інтенсифікації економічного аналізу в промисловості.

Нагальним завданням стало зниження собівартості промислових виробів, дотримання вимог господарського розрахунку, режиму економії, фінансово-кредитної дисципліни.

Аналіз у цей період сформувався як самостійна дисципліна в програмі вищих економічних навчальних закладів.

У передвоєнні роки економічний аналіз набув досить широкого розвитку. Він справив суттєвий позитивний вплив на економіку країни.

Особливий історичний період — роки Великої Вітчизняної війни. Перебазування промислових підприємств у східні регіони країни, спрямування виробництва на забезпечення потреб фронту було справою складною і важкою.

Посильний внесок у загальну справу зробили і працівники економічної служби, а передовсім ті з них, хто був безпосередньо пов’язаний з обліком, контролем і аналізом роботи підприємств.

За умов воєнного часу економічний аналіз набув особливого значення, оскільки сприяв зростанню випуску високоякісної продукції з найменшими витратами.

У роки війни було видано цілу низку праць з обліку й аналізу діяльності підприємств.

Перехід до мирного будівництва після закінчення війни став новим етапом у розвитку економічного аналізу.

Необхідно було оцінити колосальні матеріальні збитки, спричинені народному господарству війною. Належало списати величезну кількість основних засобів й товарно-матеріальних цінностей, зруйнованих та розкрадених окупантами під час війни. На перше місце висуваються питання аналізу виробництва і розробляється відповідна послідовність вивчення всієї діяльності підприємства. Як джерела аналізу залучаються дані не тільки балансу, а й бухгалтерської та статистичної звітності, а також дані обліку і планування.

Набуває особливого значення аналіз діяльності окремих галузей народного господарства, вивчається робота госпрозрахункових підприємств і їхніх підрозділів, розробляються методики аналізу зведених звітів.

Значний внесок у розвиток економічного аналізу зробили українські науковці, зокрема відомі київські вчені-аналітики: І. І. Каракоз, М. Г. Чумаченко, В. І. Самборський, Г. М. Мельничук.

Отже, було зроблено велику роботу з розвитку теорії економічного аналізу й удосконалення його методики. Фактично було підготовлено ґрунт для наступного етапу — економічного аналізу в період переходу до ринкових відносин.

Ринкова економіка має свої закони та категорії. Потрібні нові дослідження, а в багатьох випадках і нова методологія, нові прийоми економічного аналізу.

Докорінні зміни, що відбуваються в нашому суспільстві, ставлять нові вимоги також і до організації та проведення економічного аналізу. З поширенням роздержавлення, приватизації і встановлення господарської самостійності всіх організаційних структур розширюватиметься сфера його застосування. Зокрема, конкретніше і глибше вивчатимуться потреби і кон’юнктура ринку, попит і пропозиція, маркетинг. Посилиться значення аналізу фінансових позицій, дохідності, кредитоспроможності та конкурентоспроможності підприємств. Визначатимуться пріоритетні напрями експорту й імпорту, інвестиційної політики, ефективність внутрішніх і зовнішніх зв’язків у питаннях виробництва, постачання, збуту.

Усе, що було розроблене раніше, — це надійний фундамент для практичного використання економічного аналізу за нових умов.

Але перебудова господарського механізму, орієнтація його на ринкові відносини потребують перегляду традиційних прийомів дослідження і засвоєння багатьох нових економічних категорій. Важливе значення має комерційний розрахунок, який означає максимальне використання економічних важелів для підвищення ефективності виробництва. Проте його широке впровадження є неможливим без глибокого аналізу діяльності підприємств і їхніх підрозділів. Це пояснюється тим, що економічний аналіз сприяє поширенню передового досвіду, прогресивних форм управління, запровадженню передової техніки й технології, забезпечує можливість розпізнавання закономірностей і прогресивних явищ та надання їм необхідного додаткового імпульсу розвитку.

Важливим завданням економічного аналізу за сучасних умов є дослідження комерційного ризику. В економічних структурах розвинутих держав існують спеціальні науково-дослідні підрозділи, що розробляють методику такого аналізу.

Ринкова економіка характеризується динамічністю ситуацій. Це стосується і підприємства, і його зовнішнього середовища. За цих умов першорядну роль відіграє ситуаційний комерційний аналіз, заснований на комп’ютерній технології обробки оперативних інформаційних масивів. Він уможливлює оперативне управління маркетинговою діяльністю підприємств.

Створення комплексних автоматизованих систем комерційної інформації — завдання досить складне, але, як показала міжнародна практика, цілком здійсненне.

Перед економічним аналізом як наукою за сучасних умов розвитку економіки постало багато проблем. Насамперед належить створити єдину систему економічного аналізу, яка б інтегрувала аналіз діяльності на всіх рівнях. З цим має бути пов’язана і система різнострокових прогнозів, що базувалася б на закономірностях, тенденціях і резервах, виявлених аналізом.

Треба створити єдину обґрунтовану систему оцінних показників ефективності господарювання підприємств і їхніх підрозділів. Існує також необхідність у підвищенні оперативності економічного аналізу, удосконаленні організаційних форм аналітичної роботи і перебудові інформаційних потоків.

Варто також запозичити досвід розвинутих країн з організації та методики аналізу кон’юнктури ринку. Щодо перспектив розвитку економічного аналізу доцільно звернутись до тих його методичних і організаційних засад, які протягом десятків років формувалися у США.

Вирішення актуальних проблем аналізу потребує широкого застосування економіко-математичних методів та комп’ютерної техніки. Це дасть змогу скоротити протяжність інформаційних потоків, знизити ймовірність помилок під час добору й передавання даних.

Дуже важливою є розробка багатоваріантних розв’язань аналітичних задач та методика вибору з них того варіанта, який буде оптимальним для заданих параметрів.

^ 1.3. Зв’язок економічного аналізу з іншими науковими дисциплінами
Економічний аналіз тісно пов’язаний з багатьма економічними та неекономічними дисциплінами: діалектикою, політичною економією, бухгалтерським обліком, аудитом, статистикою, плануванням, галузевими економіками, маркетингом, організацією виробництва й управління, фінансуванням і кредитуванням підприємств, економіко-математичними методами.

З-поміж наук, з якими пов’язаний аналіз, треба передовсім назвати діалектику й політичну економію, які є теоретичною і методологічною основою всіх економічних наук, у тому числі й економічного аналізу.

В основу аналізу покладено діалектичний метод дослідження, який створює необхідний простір для абстрактно-логічних суджень. Основні принципи діалектики (рух, розвиток, саморозвиток, взаємозумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність, випадковість, перехід кількості в якість) є базовими для використання в економічному аналізі.

Протилежністю аналізу є синтез. Синтез — це метод пізнання явищ, предметів і процесів через об’єднання їх складових в єдине ціле. Аналіз і синтез перебувають у діалектичній єдності і є засобами пізнання господарської діяльності.

Аналіз, як метод пізнання реальної дійсності, безпосередньо пов’язаний із мисленням, усвідомленим активним сприйняттям людиною реальної дійсності, що також передбачає використання синтезу та інших категорій і законів діалектики.

Політична економія — наука загальнометодологічна, яка розкриває основи суспільного виробництва, розподіл, обмін, споживання матеріальних благ, закони функціонування і розвитку виробництва за конкретних умов господарювання. Ці закони — специфічні, загальні, особливі — визначають економічні процеси в будь-якому суспільстві, виражаючи типові, стійкі, причинно-наслідкові зв’язки й залежності. Економічний аналіз досліджує дію економічних законів, які виражають головний, магістральний напрям розвитку того чи іншого господарства та проявляються в закономірностях і тенденціях його стратегії.

Базис, яким є політична економія, озброює аналітиків відповідною системою економічних показників і понять, таких як ціна, прибуток, собівартість та ін. Користуючись теоретичними визначеннями, можна кількісно виразити ці показники і проводити їх аналіз, встановлювати відхилення, тенденції змін, відповідність вимогам ринку, бачити можливі диспропорції і способи їх подолання.

Численні аналітичні дослідження нагромаджують статистичні дані про вияв тих або тих економічних законів. Вивчення цих даних уможливлює відкриття нових, раніше невідомих законів, створення глобальних прогнозів розвитку економіки країни або світової економіки.

Облік як функція господарського управління має важливе значення для аналізу. Значення єдиної системи обліку й статистики полягає у відображенні всіх ресурсів і господарських коштів, а також їх руху і зміни господарських процесів. Система об’єднує три види обліку: оперативний, бухгалтерський, статистичний.

Найбільш тісні зв’язки існують між економічним аналізом та бухгалтерським обліком. Цей зв’язок має подвійний характер. Значення системи бухгалтерського обліку випливає з його головної функції: відображати всі ресурси підприємств, господарські засоби, а також їхній рух, зміни, використання в процесі здійснення господарських операцій. Дані оперативного та бухгалтерського обліку, бухгалтерська й статистична звітність є головним джерелом інформації для аналізу господарської діяльності підприємства, причому джерелом, що забезпечує документальне обґрунтування аналітичних висновків. Частка економічної інформації, що отримується через систему бухгалтерського обліку, перевищує 70%. Потреби економічного аналізу ставлять до інформації підвищені вимоги щодо повноти даних, оперативності, достовірності, порівнянності, безперервності, доступності. Тому форми обліку потребують постійного вдосконалення: зміни форм, змісту реєстрів, порядку документообігу. Так, нині в Україні здійснюється перехід на міжнародні стандарти і новий план рахунків.

Не знаючи методики бухгалтерського обліку та змісту звітності, важко підібрати для аналізу необхідні матеріали та перевірити їхню вірогідність. З другого боку, вимоги, які ставляться перед аналізом, так чи так переадресовуються бухгалтерському обліку.

Між економічним аналізом і статистикою існує тісний зв’язок, що залежить від використання методології визначення багатьох показників, певних статистичних прийомів та статистичної інформації для аналітичних розрахунків. Для потреб економічного аналізу використовується багато статистичної інформації (особливо це стосується звітності), форми і правила складання якої визначають органи статистики. Потім проводиться аналіз звітів, установлення відхилень, які потребуватимуть з’ясування причин їх виникнення.

Статистика розробляє і теоретично вдосконалює правила й можливості застосування тих чи тих прийомів (метод аналітичних групувань, індексний метод, прийоми кореляції) у конкретних ситуаціях, вимоги до таблиць і способи їх побудови.

Економічний аналіз використовує середні та відносні величини, показники динамічного ряду, теоретичні основи яких розробляє статистика.

Об’єктом статистики є масові сукупності явищ, предметів, соціально-економічних процесів. А економічний аналіз вивчає лише господарські процеси, починаючи з одиничного як частини сукупності. Безперечно, статистика також займається економіко-статистичним аналізом масових явищ для одержання народногосподарських узагальнень і виявлення загальних тенденцій і закономірностей розвитку. Зараз для потреб економічного аналізу певною мірою використовується методологія математичної статистики.

Фінансово-кредитні дисципліни також мають зв’язок з економічним аналізом. Цей зв’язок полягає, головно, у застосуванні методичних положень аналізу для вивчення фінансових можливостей, способів зміцнення фінансових позицій, обґрунтування сум кредитів тощо. За умов ринку цей зв’язок є необхідним.

Перехід до ринкової економіки зумовив появу нової галузі наукових знань і практичної діяльності. Це — аудит. Завданням аудиту є документальна перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності й повноти фінансової звітності та її відповідності вимогам чинного законодавства. Аудиторська служба перевіряє також обґрунтованість складеного підприємством плану, без якого діяльність здійснюватися не може. Первинні документи, дані поточного обліку, показники, що знайшли відображення в плані, балансі, звіті про фінансові результати та іншій звітності внутрішнього характеру, служать інформаційною базою, пристосованою до вимог і цілей аудиту.

Перехід на національні стандарти бухгалтерського обліку, зумовлений вимогами ринкової економіки, дотримання єдиного плану бухгалтерських рахунків уможливлять повніше використання всього арсеналу способів і прийомів аналізу діяльності підприємства з урахуванням стану внутрішнього й зовнішнього середовища.

Економічний аналіз фінансового становища, аналіз платоспроможності й фінансової стійкості, ліквідності балансу, інших фінансових показників підприємств різних форм власності — кінцева мета аудиту. На практиці ці показники вимірюються з допомогою відповідних коефіцієнтів.

Результати економічного аналізу узагальнюються, опрацьовуються заходи для поліпшення стану економічної роботи та впровадження виявлених резервів у виробництво. Узагальнення аналітичних результатів є найважливішим етапом аналізу, необхідним для аудиторських висновків.

Бухгалтерський облік, аудит, економічний аналіз перебувають у безперервному русі, розвитку, є взаємозв’язаними та взаємозумовленими в загальній інформаційній системі управління підприємством. Їх важливим завданням є постійне вдосконалення та розвиток виробництва з урахуванням досягнень науки і практики.

Економічний аналіз, завершуючи економічну роботу підприємства, забезпечує підпорядкованість окремих її складових частин виконанню прогнозів, договорів, планів. Планові показники визначають той рівень, якого повинні досягнути підприємство або галузь згідно з прогнозом соціально-економічного розвитку на перспективу.

Планування є економічною наукою зі своїм специфічним предметом і методом. Складання науково обґрунтованих планів чи розробка прогнозів на всіх рівнях неможливі без економічного аналізу. Вплив і дія аналізу виявляються не тільки в удосконаленні методів розробки планів, а й в організації їх виконання.

В удосконаленні планування роль економічного аналізу є двоякою. По-перше, лише за даними аналітичних розрахунків можна встановити тенденції зміни тих показників, за якими розробляється прогноз. По-друге, за допомогою аналізу простежуються темпи змін у середньому за рік.

На стадії виконання плану економічний аналіз забезпечує виявлення рівня цього виконання в кожний конкретний момент, виявлення недоліків і причин їх виникнення. Особливо важливо з’ясувати причини, що гальмують досягнення передбачених показників.

Для остаточного формування плану доцільно проаналізувати різні його варіанти і вибрати найвдаліший.

Економічний аналіз є важливою частиною науково обґрунтованого планування, регулювання та управління. Планові показники — це критерії оцінки роботи підприємства.

Вільна ринкова економіка, її організація та управління нею неможливі без використання маркетингових принципів, таких як:

  • виробництво продукції відповідно до потреб покупців з урахуванням ринкової ситуації;

  • задоволення потреб і запитів замовників;

  • реалізація продукції та послуг на певних ринках у перед­бачених обсягах, у встановлені терміни, у конкретний період.

Ці принципи покладаються в основу маркетингових програм, розробка і контролювання яких є неможливими без проведення економічного аналізу стану ринку, покупців і споживачів, конкурентної ситуації, ринкових цін, кінцевих фінансових результатів.

Зв’язок економічного аналізу та математики визначається тим, що обидві галузі знань вивчають кількісні відносини.

Проте кількісний аналіз є доцільним лише тоді, коли очевидно визначено економічну природу категорії, явища, процесу, адже кількісні характеристики випливають з економічної природи і нею зумовлюються.

Застосування математики в економічних дослідженнях і розрахунках поширюється насамперед на область змінних величин, пов’язаних між собою функціональною залежністю. Однак зв’язок між економічними явищами й показниками далеко не завжди виражено у функціональній формі. Часто доводиться мати справу з кореляційною залежністю. Кореляційний аналіз, навіть спираючись на солідний математичний апарат, може привести до реальних результатів тільки в тому разі, коли він виходить з правильних теоретичних передумов. Отже, і тут перевага залишається за економічною теорією.

Застосування математики в економіці часто набирає форми економіко-математичного моделювання. Математична модель, сконструйована на засаді глибокого теоретичного дослідження економічної суті процесу, буде об’єктивно його відображати.

Математичні методи, для використання яких у нашій економіці є великий простір, широко застосовуються в економічному аналізі. Це істотно підвищило його авторитет: аналіз став глибшим, ґрунтовнішим, оперативнішим, охопив більшу кількість об’єктів, більший обсяг інформації.

Отже, економічний аналіз можна назвати синтезованою наукою, яка сформувалася внаслідок інтеграції багатьох наук і об’єднала окремі їх елементи. У свою чергу, результати аналізу використовуються іншими науками. Безперечно, усі ці зв’язки є багатоплановими, реальними, об’єктивними і мають бути використані для всебічного розвитку діяльності підприємств, їхніх підрозділів і об’єднань.


  1   2

Схожі:

Лекція №1 Тема 1 iconЛекція 4 Тема 4
Тема 4: Державна влада в Україні. Територіальний устрій України та місцеве самоврядування
Лекція №1 Тема 1 iconЛекція №2 Тема
Тема: „ Здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів під час перебування громадян в ізоляторах тимчасового тримання органів...
Лекція №1 Тема 1 iconЛекція 12 Тема лекції
Тема лекції: Особливості архітектурної композиції та типологія архітектурного середовища
Лекція №1 Тема 1 iconЛекція 11 Тема лекції
Тема лекції: Особливості архітектурної композиції та типологія архітектурного середовища
Лекція №1 Тема 1 iconЛекція Тема: Медична допомога
Тема: Медична допомога за законодавством України. Одержання медичної допомоги в контексті реалізації права на життя людини
Лекція №1 Тема 1 iconЛекція тема: технологія підготування торгівельного
Тема: технологія підготування торгівельного залу до обслуговування в закладах ресторанного господарства
Лекція №1 Тема 1 iconЛекція №3 Тема Мова професійного спілкування
Тема Мова професійного спілкування. Функціональна диференціація лексики української мови професійного спрямування (лексико-семантичний...
Лекція №1 Тема 1 iconЛекція 8 Тема лекції
Ознайомитися з закономірностями та засобами композиції в художньому проектуванні
Лекція №1 Тема 1 iconЛекція. Тема лекції
Який прямолінійний рух називається рівнозмінним; рівноприскореним; рівносповільненим?
Лекція №1 Тема 1 iconЛекція 6
Тема Військові правопорушення та засоби забезпечення законності у Збройних Силах України
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка