План-конспект занять до теми «Організація та проведення публічних заходів (дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування)» Дебати як соціальна модель пошуку




Скачати 164.2 Kb.
НазваПлан-конспект занять до теми «Організація та проведення публічних заходів (дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування)» Дебати як соціальна модель пошуку
Дата конвертації18.06.2013
Розмір164.2 Kb.
ТипПлан-конспект
mir.zavantag.com > Астрономия > План-конспект
Кролевецький районний Будинок дітей та юнацтва

Координаційний центр Євроклубів «Pu-Re»
План-конспект

занять до теми «Організація та проведення публічних заходів (дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування)»
Дебати як соціальна модель пошуку

ефективного способу вирішення проблеми. Інтелектуальний КВЕСТ.
(05.04.13, п’ятниця)
Ми перебуваємо у практичній фазі виконання завдань виконання молодіжного дебатного турніру «Кролевецькі дебати».

Діяльність гуртка КЦЄ «Pu-Re» базується на організації клубної роботи для старшокласників (учнів ВПУ та студентів І та ІІ курсу університету) відповідно до програм роботи молодіжних клубів згідно методичного посібника: «Міністерство освіти України. Інститут змісту і методів навчання. Програми для гуртків секцій, творчих об’єднань позашкільних закладів суспільно-громадського та художньо-естетичного напрямку. Київ, 1996 рік.»

Заняття організовані таким чином, аби охопити молодіжною ініціативою в форматі функціонування моделі громадської організації (від ініціювання ідеї до напрацювання проекту та його практичної реалізації):
^ Структура занять

гуртка Кролевецького районного Будинку дітей та юнацтва

«Координаційний центр Євроклубів «Pu-Re»

протягом тижня

Навчально-комунікаційна форма роботи:

І частина: 1,5 години – лекції, семінари-тренінги.

ІІ частина: 1, 5 години – практичне засвоєння матеріалу, участь в підготовці та проведенні заходів, проведення загальних зборів та планування діяльності (в т.ч. розроблення проектів та проектна діяльність, інтерактивні заняття з використанням ІКТ (соціальні мережі онлайн-режим) інші публічні заходи.
Комунікаційно-навчальна форма роботи:

Робота протягом 3-х годин згідно плану занять та теми публічно-комунікаційного заходу відповідно до вільного графіку (в зв’язку з виконанням акцій, заходів проекту).
Місце проведення: конференц-зал Центру занятості, актовий зал Будинку дітей та юнацтва, кабінет психолога Будинку дітей та юнацтва, зал для занять Клініки дружньої до молоді, Кролевецька районна бібліотека, банкетний зал кафе «Доміно», учбова кімната СШ № 3, ЗОШ № 5.
Приміщення сільських ЗОШ, клубів, бібліотек в вільному режимі з березня 2013 року: с. Дубовичі, с. Тулиголове, с. Мутин, с. Алтинівка Кролевецького району.
Практична робота у форматі молодіжного клубу «Інтел-Доміно» (Intel-Domino-Club) – публічні заходи (творчі зустрічі, вечори, дискусії, дебатні турніри, майстер-класи тощо) та спілкування на тему ведення суспільно-репортерської діяльності та випуск друкованого видання на молодіжну тематику «Школа Слова», проведення репетицій та саме публічних заходів (шоу, конкурси, турніри тощо). Клубний формат як ефективна форма тематичного дебатування (інтелектуальна гра задля визначення позицій з цікавих та актуальних питань, тем).

Протягом 2012/2013 навчального року основним навчально-виховним елементом є реалізація міжнародного молодіжного проекту «^ Дебатна школа: активна молодь – успішна громада» (SDS-12/13), який є логічним продовженням (поглибленням) ініціативи щодо співпраці в молодіжній сфері між побратимами: Кролевецьким районом та Гміною Мальборк (Польща).

Станом на кінець березня визначено приїзд польської молодіжної делегації з Гміни Мальборк до Львова для участі в програмі LVIV OPENING в травні 2013 року.

Головним елементом проекту SDS-12/13 є проведення молодіжного дебатного турніру «^ Кролевецькі дебати» та його заключним етапом – реалізацією молодіжної програми (товариський міжнародний турнір у Львові, Україна) «Відкриття Львова» (Lviv opening), в якому візьме участь молодь з Польщі (місце проведення: університет «Львівська політехніка»). Делегацію утворить 12 осіб з числа кращих дебатерів турніру «Кролевецькі дебати» та переможців предметних олімпіад з Кролевецького району сезону 2012/2013 років.
В турнірі взяли участь 16 команд (по дві особи віком від 14 до 19 років), що представляють систему Євроклубів Кролевецького району (КЦЄ «Pu-Re» (координатор Любивий В.А.), Євроклуб СШ № 3 (координатор Вєльська Л.Ю.), Євроклуб Мутинської ЗОШ (координатор Бондаренко Н. В., вчитель англійської мови), Євроклуб Алтинівської ЗОШ (координатор Боровик О.В.), Євроклуб Тулиголівської ЗОШ (координатор Федько Ю.С.), Євроклуб Ярославецької ЗОШ (координатор Борщ В.М.) та іншу активну молодь, яка захоплюється дебатною грою у Британському форматі парламентських дебатів (представники Кролевецького ВПУ, Реутинського аграрного ліцею та ГНПУ). До півфіналу вийшли кращі 8 команд:

½ фіналу













Перша гра

10.04.2013,

Середа


1.

2.

3.

4.

ІІ місце І чв. Кравченко Ольга та Скиба Марина

(СШ № 3)

І місце 2 чв.

Майдан Олексій та Івашина Ангеліна

(СШ № 3)

ІІ місц. 3 чв.

Сидоренко Катерина та

Бороденко Даша

(СШ № 1)

І місце 4чв. Ганієва Анжеліка та Петрусевич Антон

(СШ № 1)


Друга гра

17.04.2013,

Середа

1.

2.

3.

4.

І місце І чв.

Глушко Тетяна та Гринішина Катерина (Мутинська ЗОШ)


ІІ місце 2 чв.

Ромашко Тетяна та Острівна Лариса (Алтинівська ЗОШ)

І місце 3 чв.

Капець Олександр та Сірий Ілля

(СШ № 1)

ІІ місце 4 чв.

Артеменко Артем та Вареник Олександр

(Реутинський ліцей)


Сьогодні п’ятниця, 05.04.13. …Нас багато? Нас мало? Все залежить від точки зору на об’єкт та мети пошуку відповіді на запитання, яке нагадує риторичне своєю банальністю. Коли приходить на зупинку автобус – чи радіє водій пасажирам, що входять? Йому байдуже, оскільки він виконує завдання згідно фрахту (маршруту) і від того чи перевезе він саме того чи іншого пасажира у нього життя не зміниться. Така доля водія з точки зору професіоналізму. А якщо по-людськи – то зрозуміло, водій радіє, наприклад, красивим жінкам, що чекають його приїзду та потім подорожують деякий час в автобусі, яким керує саме він – Водій (людина)… Згадуючи EUROBUS, думаю, що така аналогія є доцільною.

Активність молоді – її бажання та прагнення бути потрібною. Багато молодих людей не знаходять себе серед оточення, яке обране не ними, а долею. Завданням по життю є пошук бажаної спільноти для спілкування. Успіх – на 50% залежить від того, з ким ми спілкуємось!
Дебати – набагато доступніший формат для спілкування між активною молоддю, яка реально може уявити себе серед місцевої еліти та взяти на себе відповідальність за вирішення того чи іншого питання (проблеми). Навіть за умови теоретичного підходу. Від ідеї до практики лише крок, забарвлений у колір щирого прагнення бути ефективним.


Дещо докладніше про дебати як молодіжну інтелектуальну гру:
В європейських країнах (в сенсі – Західна Європа, ЄС) понад 150 років активно розвиваються в школах молодіжні дебати – гра старшокласників, під час якої проводиться дискусія в рамках встановлених правил (відповідно до формату гри). На думку фахівців, саме такий вид навчання публічним протистоянням з тієї чи іншої теми сприяє тому, що в дорослому віці політики, що пройшли школу дебатів, дотримуються на підсвідомому рівні певних правил, які засвоїли під час участі в цій грі, або спостерігаючи за нею як глядачі.

Хтозна, чи змінились би наші реалії сьогодні, якби свого часу нашим політикам було прищеплено навички дебатів. Ця витончена гра вже деякий час поширюється серед української молоді (існує ряд молодіжних громадських організацій, «Дебатна Академія», наприклад, шкільні об'єднання тощо) завдяки справжньому ентузіазму з боку вчителів та наявності донорської допомоги для проведення публічних масових заходів (турнірів, показових виступів тощо).
Дебати з 2009 року на рівні експерименту розвиваються в м. Кролевець. Активісти серед студентства робили перші кроки в цьому напрямку, беручи участь в Дебатних школах, організованих міською радою та Сумським підрозділом МГО «Дебатна Академія». Проведено протягом 2009-2010 років ІІІ дебатні школи з пробними навчальними міні-турнірами. Формат – Парламентські британські дебати.

Суспільство, особливо молодь, прагне чіткого розуміння правил ведення публічних дискусій, намагання порозумітися і знайти вихід шляхом прийняття компромісного рішення з будь-якого питання. Консенсус (коли всі підтримують варіант рішення) не завжди відповідає засадам розвитку та функціонування демократичного суспільства, оскільки може бути прийнятий через авторитарний вплив.

Отже, давайте спробуємо дізнатись, що таке Дебати (як молодіжно-інтелектуальна гра)!
Суть гри

ДЕБАТИ – це командно-рольова інтелектуальна гра, в якій одна команда аргументовано доводить певну тезу, а інша – опонує їй. У ході гри команди змагаються між собою навколо визначеної теми. Обов’язок обох команд кваліфіковано та в межах певних часових рамок представити свою позицію, власні аргументи «за» чи «проти». Гру оцінює суддя (або кілька суддів), які й визначають переможця в раунді. Головне завдання команд – переконати в своїй правоті саме суддів. Зазвичай гравці мають на меті таки переконати суддю і виграти, але окремі індивіди одержують задоволення просто від самого процесу гри без цілі виграти…і це теж правильно.

Дебати дозволяють молоді обговорювати актуальні проблеми сучасності та інтелектуально розвиватись. ^ Дебати – це місце зустрічі та спілкування.

Ця гра несе для її учасників значну практичну користь. Усі позитивні ефекти можна звести до кількох груп:

  • ^ Розвиток критичного мислення – Дебати виробляють вміння аналізувати, виявляти сильні та слабкі сторони тих чи інших тез, виробляти оптимальне рішення з урахуванням наявних ресурсів, давати оцінку фактам та поєднати їх у тенденцію, оцінювати наслідки та результати дій з точки зору їх ефективності.

  • ^ Розвиток структурного мислення – Дебати виховують вміння організувати мисленнєвий процес, структурно викласти свої думки, будувати логічні системи та конструкції та виявляти в них суперечності.

  • ^ Розвиток риторичних навичок – Дебати сприяють оволодінню усним мовленням та мистецтвом переконання, надають навичок у складанні текстів промов та публічному виступі з ними, розвивають вміння тримати себе перед аудиторією.

  • ^ Накопичення нових знань  – Дебати дозволяють їх учасникам накопичувати та систематизувати нові знання з історії, права, культури, релігії, філософії, політики та інших сфер суспільного життя, крім того дозволяють опрацювати технології пошуку інформації та сприяють виробленню системного та об'ємного бачення проблеми.

  • ^ Розвиток вміння працювати з людьми – Дебати виховують вміння працювати в колективі (команді, клубі), бути толерантними до протилежних думок, вислуховувати та розуміти контраргументи, повагу до людей.

Усі ці навички є корисними для юриста, політика, менеджера, журналіста та усіх інших гуманітарних професій.

Як і кожна гра, Дебати мають свої правила. Вони різняться в залежності від конкретного формату Дебатів, яких існує декілька. ^ Формат – це різновид Дебатів, що виокремлюється властивими лише йому характеристиками та правилами: кількість гравців у команді; час та порядок їх виступів; змістовне наповнення промов; види тем, що граються в межах даного формату; певні загальновживані засоби доведення тем, що притаманні даному формату; завдання команд; обов'язки гравців.

Світ Дебатів є досить різноманітним. У першу чергу це зумовлено різними особливостями в різних країнах світу. Ці особливості виявляються як на зовнішньому рівні – кількості гравців, час та порядок їх виступів, так і на внутрішньому рівні – специфіка тем та зумовлені нею обов'язки команд.

Ось основні найпоширеніші та найпопулярніші сьогодні дебатні формати

  • Дебати Лінкольна-Дагласа (Lincoln-Douglas Debate) – Дебати один-на-один,

  • Політичні дебати (Aмериканські Policy Debate ) – грають дві команди по дві особи,

  • Дебати Карла Поппера (класичні – ціннісні теми) – три проти трьох,

  • Політичний формат Дебатів Карла Поппера – три на три,

  • Австралійські дебати – три на три,

  • Американський формат Парламентських Дебатів – два на два,

  • Британський формат Парламентських Дебатів (British Parliamentary Debate або Worlds - офіційний формат Світових чемпіонатів) – змагаються чотири команди по дві особи,

  • ^ Дебати Теда Тернера (Ted Turner Debate або Controversy Debate) – два на два та інші…

Зазначимо, що цей перелік не є вичерпним, свої, специфічні формати існують в різних країнах.

Не виключено, що в Кролевці зародяться «Кролевецькі дебати»! Давай разом реалізовувати цю ідею!



Історія

Дебати – гра, в яку грають студенти та школярі в усьому світі.

Перші Дебати виникли приблизно в один час у США та Великі Британії (десь наприкінці ХІХ – початку ХХ століття), їх популярність підвищилась після ІІ Світової війни, а піку своєї популярності у США Дебати досягли, починаючи з 1960-их років, після легендарних президентських теледебатів між Джоном Ф. Кеннеді та Річардом Ніксоном.

До речі, більшість американських президентів свого часу були непоганими дебатерами. Що стосується іншого світу, то спочатку Дебати були найбільш розповсюджені в країнах Британської Співдружності (Ірландія, Австралія, ПАР), проте у 1990-х роках стали популярними в усьому світі, що дозволило провести кілька світових чемпіонатів серед школярів та студентів. Відзначимо своєрідність розвитку Дебатів у США (та країнах-сателітах) і у Британії, що дає можливість говорити про дві різні дебатні «культури». Поряд з цим програма «Дебати» існує в усіх європейських державах, де використовуються як американський так і британський підходи в розумінні Дебатів, а також комбіновані (синтезовані підходи). В Україні Дебати з'явилися в середині 90-х, коли в країнах Центральної та Східної Європи почали грати в Дебати Карла Поппера, а згодом у Парламентські дебати. На сьогодні в Україні сформувався свій самобутній дебатний рух, частиною якого є Дебати в Києві.

Історія Дебатів у Києві

Дебати в Києві відповідно до загальновизнаної версії з’явилися 1994 року, коли на теренах України Фондом Дж. Сороса впроваджувалась Програма «Дебати Карла Поппера». Це слугує відправною точкою для Дебатів у Києві. За ці 9 років в України сформувалися «течії», що характеризуються своїм суб’єктним складом: шкільні та студентські, а також україномовні та англомовні Дебати. Місто-герой Київ – одне з найактивніших та прогресивних міст у дебатному середовищі України.

В Києві грають в такі дебатні формати: Дебати Карла Поппера (як ціннісні так і політичні теми) – шкільний формат, Парламентські Дебати (Американські та Британські) – грають студенти. Поодинокі експерименти з Дебатами Лінкольна-Дагласа, ТелеДебатами та Президентськими телевізійними дебатами «Буш – Ґор» не набули широкого розповсюдження. Окремою ігровою діяльністю київських дебатерів є участь в так званих «mooting competitions» (Moot Courts) – різновид судових дебатів, в які грають студенти-правники (однак розмежувальна лінія між Debate i Mooting досить суттєва).

Схема роботи програми «Дебати» на шкільному рівні полягала в наступному: на локальному рівні (в школах, ліцеях, гімназіях, будинках дитячої та юнацької творчості) створювались дебатні команди, клуби, що об’єднували кілька команд, які брали участь в місцевих (регіональних) дебатних турнірах, організованих регіональним дебатним центром, переможці (+призери) виходили на рівень національних (всеукраїнських) змагань, які влаштовувались національним дебатним центром. Окрім цього в самих клубів працювали тренери, постійно проходили заняття, тренінги, раунди, турніри. Київські дебатери брали участь в багатьох міжнародних змаганнях різного рівня та статусу в т.ч. у чемпіонатах Світу та Європи.

Студентські команди та клуби також грають за схемою «регіональний турнір – національний – міжнародний», разом з тим вони самостійно реєструються та беруть участь в міжнародних чемпіонатах, вишукуючи власні та спонсорські кошти, а також організовують клубні вузівські та міжвузівські змагання. Віддаючи данину історичній справедливості, зазначимо, що перші турніри, тренери, дебатери, судді з’явилися завдяки Фонду «Відродження» та ІМЦ «Дебати», адже перша організація започаткувала програму і «подарувала» Дебати Україні, а інформаційно-методичний центр опікувався Дебатами, зберігаючи аж до 2002 року своєрідну організаційно-методичну монополію.

Ви не можете без хвилювання виступати перед публікою?

Ви не знаєте, як правильно і аргументовано представити свою позицію по відношенню до того чи іншого питання?

Якщо до цього додати ваше бажання реалізувати свою соціальну активність і знайти нових друзів, то вам пряма дорога до Клубу парламентських дебатів, де все це ви можете поєднати і отримати з лишком нових вражень.


^ Що таке дебати?

Це:


1) Міжнародний студентський (шкільної молоді) рух, який використовує рольові ігри як освітні технології. Завдання руху – розвиток комунікативних навичок учасників, формування критичного мислення і культури парламентаризму.


2) Це гра, що містить в собі схему обговорення законопроекту в парламенті. В обговоренні беруть участь дві команди, що відстоюють протилежні точки зору. У дебатах перемагає той, чия позиція більш аргументована, чия мова більш логічний, переконлива, коректна. Так що ви зможете сміливо називатися прем'єр-міністром чи лідером опозиції.


3) Це форма соціальної активності молоді. Клуб дебатів залучає студентів, старшокласників до обговорення актуальних проблем, вчить їх висловлювати власну думку, доносити її до інших і розуміти протилежну точку зору.
Як бачите, ви зможете провести час серед соціально активної молоді з максимальною користю: дозвілля стане не тільки розвагою, але і навчанням, напевно, найбільш важливим для сучасної людини якостей – логічному мисленню, вмінню спілкуватися, ділитися своїми думками «не на лавці», а на публіці.

Дебати носять звання не просто спорів з актуальної для суспільства теми, а мають ознаки механізму, що має свої і правила та принципи, яких налічується три:

1) ^ Навчання важливіші за перемогу. Дебати організовані таким чином, щоб допомогти вам отримати знання та вміння, необхідні для вашого успіху в сучасному демократичному суспільстві. Спочатку вони були задумані як вид діяльності, який збагачує вашу освіту і одночасно доставляє вам задоволення. Згідно з цим принципом, перше призначення дебатів – навчання. Іншими словами, навчання має більше значення, ніж перемога. Якщо Ви берете участь у дебатах тільки для того, щоб виграти, то ви поставили собі неправильну мету. Але можна переслідувати обидві мети, спортивний інтерес не завадить і тут.

^ 2) Чесність. Чесність – стрижень дебатів. Ми завжди хочемо знати правду і, найчастіше, наша позиція залежить від домінування якоїсь групи аргументів і не повної інформації про наявність інших фактів. Визнати, що ти не все знаєш – вже перемога над собою, використовувати справжні факти: обов'язок усіх дебатерів.

^ 3) Повага до опонента. Дебати не стосуються особи учасників. Не можна принижувати людину за те, що він з вами не згоден. Дебати стосуються ідей і їх зіткнення, а також того, які ідеї корисні людству. А в зіткненні ідей єдиним прийнятним зброєю можуть бути тільки обґрунтовані аргументи. Іншими словами, ви повинні «нападати» на аргументи, міркування та свідоцтва – але не на опонента.

Кожен може знайти симпатичний йому формат дебатів. Їх теж налічується кілька: Парламентські дебати (Американський формат), ^ Парламентські дебати (Британська формат), Політичні дебати, Програма дебатів Карла Поппера, Модель Організації Об'єднаних Націй, Менеджер-формат, Відкриті дебати. Більшість дебатів в Росії проходять в російській форматі.

Дуже важливим показником ефективності технології є показник того, наскільки можливо цю технологію застосовувати не за прямим призначенням, не цілком, а для створення нового продукту, який ґрунтується навіть не на змісті, а на фундаменті – на принципах, на ідеї. Так учасники руху дебатів представляють думки молодого покоління в Молодіжних парламентах міст, доносячи його до людей «високого польоту». Дебати здатні показати, чому суперечка за правилами призведе до результату, і якими мають бути правила, щоб результат цей був.

Студентські клуби в сотнях університетів світу: Оксфорд, Прінстон, Гарвард, Сорбонна та інші. У Росії – МДУ, Вища Школа Економіки, Санкт-Петербурзький ДУ, Самарський ДУ, Нижегородський ДУ, Новосибірський ДУ та інші. В Україні функціонує МГО «Дебатна Академія» (м. Київ), яка має відділення в багатьох містах країни.

Дебати мають право на розвиток і в шкільному молодіжному середовищі.

^ Учасники гри та забезпечення.
Участь у гір беруть чотири команди по дві особи:

Перша команда – Перший Уряд (прем’єр-міністр Першого Уряду та член Першого Уряду);

^ Друга команда – Перша Опозиція (лідер Першої Опозиції та член Першої Опозиції);

Третя команда – Другий Уряд (прем’єр-міністр Другого Уряду та член Другого Уряду);

^ Четверта команда – Друга Опозиція (лідер Другої Опозиції та член Другої Опозиції);

Гру оцінюють судді: до 3-х осіб.

Ведучий-модератор гри: веде захід та проводить роз’яснювальні дії щодо ходу гри, реагує на репліки та забезпечує дотримання правил гри, дисципліну по ходу молодіжного інтелектуального змагання.

Тайм-кіпер – помічник ведучого, що стежить за дотриманням часу на промови від команд-учасниць гри.

^ Зміст гри.
Кожна гра починається з жеребкування, яке визначає яку місію буде виконувати та чи інша команда (належність до Уряду або до Опозиції). Також жеребкуванням визначається тема для обговорення (гри). Тема гри – резолюція. Команди не можуть спростовувати або підтримувати тему (резолюцію гри), вони вносять свою інтерпретацію резолюції таким чином виявляючи власне ставлення до теми (громадянська позиція).

Кожна промова (від команди – 1 людина, другий учасник може лише доповнювати сказане першим) триває до 7 хвилин (під час першої і останньої хвилини інші команди не можуть задавати питання та проголошувати репліку (пункти інформації). Для подання пункту інформації до промовця потрібно підняти руку. Промовець може відхилити пункт інформації, але це не дозволяє йому набирати додаткові бали та вести дискусію з приводу інтерпретації.

Кожна промова починається словами «Ця палата вважає…» як це робиться в Англії, оскільки ми граємо за правилами Британського формату парламентських дебатів.

Лінії гри. Починає Перший Уряд, який висуває свою інтерпретацію резолюції. Вона може бути як стверджувального так і заперечного характеру. Перша опозиція (лідер) критикує позицію Першого Уряду навіть в тому разі, коли внутрішньо підтримує її. Але робить це за правилами, головне з яких: критикувати позицію, а не людину, яка її проголосила. Другий Уряд доповнює позицію Першого Уряду, вносячи нові лінії аргументації (розширюючи інтерпретацію теми). Друга Опозиція відбиває аргументи Другого Уряду, підтримує позицію Першої Опозиції та вносить власні контраргументи. Член Другої Опозиції (обов’язкова умова та завдання) проводить аналітичний огляд гри – тобто підводить підсумок дебатного протистояння.
Аргументаційна лінія (промова, кейс) має складатись:

1. твердження – певна теза, пропозиція, умовивід тощо, який формулює інтерпретацію до резолюції (теми гри).

2. пояснення – логічне обгрунтування та уточнення позиції, вираженої у твердженні.

3. приклади та докази, які роблять твердження яскравим та зрозумілим (бажано – з власного досвіду або відомого широкій публіці).

4. висновок – підсумок сказаного та акцентування на необхідності підтримувати таку позицію (підхід) до теми.
Структура гри.
1. Вступ ведучого – до 7 хвилин.

2. Жеребкування – 5 хвилин.

3. Підготовка команд (в окремих закритих кімнатах) – 15 хвилин.

4. Гра (4х10) – 40 хвилин.

5. Робота суддів (визначення результатів) в окремій кімнаті – 10 хвилин.

6. Підведення підсумків (результати) – 8 хвилин.

7. Завершення – 5 хвилин.

Разом: 90 хвилин.

Схожі:

План-конспект занять до теми «Організація та проведення публічних заходів (дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування)» Дебати як соціальна модель пошуку iconПлан-конспект занять до теми «Організація та проведення публічних...
Ми перебуваємо у практичній фазі виконання завдань організації молодіжного дебатного турніру «Кролевецькі дебати»
План-конспект занять до теми «Організація та проведення публічних заходів (дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування)» Дебати як соціальна модель пошуку iconПлан-конспект занять до теми
«Організація та проведення дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування»
План-конспект занять до теми «Організація та проведення публічних заходів (дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування)» Дебати як соціальна модель пошуку iconПлан-конспект занять до теми
«Організація та проведення дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування»
План-конспект занять до теми «Організація та проведення публічних заходів (дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування)» Дебати як соціальна модель пошуку iconПлан-конспект занять до теми
«Організація та проведення дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування»
План-конспект занять до теми «Організація та проведення публічних заходів (дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування)» Дебати як соціальна модель пошуку iconПлан-конспект занять до теми
«Організація та проведення дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування»
План-конспект занять до теми «Організація та проведення публічних заходів (дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування)» Дебати як соціальна модель пошуку iconПлан-конспект заняття по темі: «Організація та проведення дебатних...
«Організація та проведення дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування»
План-конспект занять до теми «Організація та проведення публічних заходів (дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування)» Дебати як соціальна модель пошуку iconПлан-конспект заняття до теми
«Організація та проведення дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування»
План-конспект занять до теми «Організація та проведення публічних заходів (дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування)» Дебати як соціальна модель пошуку iconПлан-конспект занять до теми
Участь в реалізації проектів молодіжного обміну тощо. Організація та проведення дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва,...
План-конспект занять до теми «Організація та проведення публічних заходів (дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування)» Дебати як соціальна модель пошуку iconПлан-конспект занять до теми
«Світський салон. Все про етикет. Мистецтво одягатись. Організація та проведення дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва,...
План-конспект занять до теми «Організація та проведення публічних заходів (дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань інтелектуального спрямування)» Дебати як соціальна модель пошуку iconКоординаційний центр Євроклубів «Pu-Re»
Клубний день. Організація та проведення публічних заходів (дебатних турнірів, конкурсів ораторського мистецтва, командних змагань...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
mir.zavantag.com
Головна сторінка